Запорізька районна рада
Запорізької області

Податкова інформує

Оксана Міюц : "Платниками Запорізького району до Місцевих бюджетів
з початку 2017 року спрямовано 100,1 мільйона гривень"

За вісім місяців 2017 року надходження від суб’єктів підприємництва Запорізького району до місцевих бюджетів склали 100,1 млн..грн. Показник доходів місцевих бюджетів Запорізького району за вісім місяців поточного року виконано на 113,6 відсотків.
При показнику розпису доходів Зведеного бюджету Запорізького району у 88,1 млн.грн. до скарбниць сплачено понад 100,1 млн.грн. податків і зборів, з початку року надходження порівняно з минулим роком зросли на 13,8 мільйонів або на 16 відсотків.
Коментуючи надходження, начальник Вільнянської ОДПІ Оксана Міюц, зазначила, що це стало можливим завдяки спільним зусиллям працівників фіскальної служби, органів місцевого самоврядування та платників податків.
Керівник фіскальної служби району також наголосила, що місцевий бюджет є дуже важливою фінансово-економічною категорією, інструментом рішення проблем місцевого рівня.
Формують основну дохідну частину бюджету чотири платежі, зокрема, за вісім місяців п.р. надійшло 45,9 млн.грн. податку на доходи фізичних осіб. Рівень відповідного періоду минулого року перевищено на 16,7 мільйона або на 57,2 відсотка. Виконання показника доходів місцевих бюджетів Запорізького району на цей період – 118,9 відсотків, додатково сплачено 7,3 мільйона.
Фактичні надходження від плати за землю складають 13,6 мільйона, що на 1,6 мільйона або на 13,3 відсотків більше, ніж торік. Виконання показника доходів місцевих бюджетів Запорізького району на цей період – 107,9 відсотка, додатково сплачено 1,0 мільйон.
Єдиного податку представники малого та середнього бізнесу перерахували 14,6 мільйони, що більше аналогічного періоду 2016 року на 4,2 мільйона або на 40,4 відсотків та на 0,9 мільйона або 106,6 процентів – від показника доходів місцевих бюджетів Запорізького району на (період) 2017 року.
Від продажу вроздріб підакцизних товарів надійшло 5,7 мільйона гривень акцизного податку.

Вільнянська ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області

На забезпечення соціальних гарантій від Запорізького регіону надійшло майже 3,5 мільярда

З початку року надходження єдиного соціального внеску склали 3 мільярди 475 мільйонів гривень (без врахування даних великих підприємств, яких обслуговує Запорізьке управління Офісу ВПП ДФС). Як повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, запорізькі роботодавці спрямували на 350 мільйонів більше, ніж прогнозувалося.
– Рівень сплати єдиного соціального внеску в нашому регіоні зростає щомісячно. Це дуже важливо, передусім, з огляду на виконання урядової ініціативи щодо підвищення рівня пенсійних та соцвиплат. Оскільки ЄСВ є основним джерелом фінансування соціальних гарантій, значна увага фіскальної служби приділяється детінізації доходів працюючого населення в усіх секторах економіки, – наголосила Юліана Козаченко.
Серед лідерів зі сплати ЄСВ підприємства та підприємці м. Запоріжжя, які забезпечили більшу половину від загальної суми – 1,8 мільярда, м. Енергодар – 363 мільйони, Мелітопольського – понад 319 мільйонів, Бердянського – 223 мільйони, Василівського – 72,6 мільйона, Вільнянського – майже 71 мільйон та Токмацького районів – близько 68 мільйонів.
Нагадаємо, сьогодні діє знижена ставка єдиного соцвнеску – 22 відсотки. З 1 травня максимальна сума ЄСВ до сплати до соцфондів складає 9262 гривні, з 1 грудня вона підвищиться до 9691 гривні. Роботодавці перераховують внесок за найманих працівників щомісячно, не пізніше 20-го числа.

Юліана Козаченко: "Запоріжці забезпечили до бюджетів громад майже 4,6 мільярда"

До місцевих бюджетів Запорізької області платники податків спрямували 4 мільярди 585 мільйонів гривень (без показників великих підприємств, які обліковуються в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДФС). Рівень надходжень січня-серпня поточного року збільшився порівняно з минулорічним на 1,1 мільярда.
Коментуючи сплату податків, в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко підкреслила, що очікувану суму доходів перевищено на 8,6 відсотка.
– Реформа децентралізації успішно продовжується. Свідченням цьому є додаткові кошти у вигляді сплачених податків, які залишаються у бюджетах громад. Лише за січень-серпень місцеві скарбниці отримали на 362 мільйони більше, ніж прогнозувалося. Це означає, що території матимуть значний ресурс для реалізації соціально-економічних програм та виплат, – відзначила Юліана Козаченко.
Вона також наголосила, що у результаті поступової детінізації ринку праці, збільшення фондів офіційних зарплат, зросли відрахування з доходів громадян. Так, за січень-серпень надійшло 2 мільярди 619 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб. Це майже на 800 мільйонів або на 44 відсотки більше, ніж торік. Очікуваний показник на цей рік склав 105,7 відсотка, додатково бюджети отримали понад 140 мільйонів.
Від плати за землю казна поповнилась на 742 мільйони гривень, що на 113,4 мільйона або на 18 відсотків більше відповідного періоду 2016 року та на 117 мільйонів або 19 відсотків – від прогнозів на нинішній рік.
Представники малого і середнього підприємництва спрямували майже 590 мільйонів гривень єдиного податку, а це на 176 мільйонів або на 43 відсотки випереджає минулорічну сплату та на 54 мільйони або 10 відсотків – від передбаченої суми на 8 місяців поточного року.
Від роздрібної торгівлі підакцизних товарів надходження акцизного податку становлять 196,5 мільйона, що на 16 мільйонів або на 9 відсотків більше, ніж очікувалося.

Юліана Козаченко: "Запорізькі підприємці-аграрії поповнили місцеві бюджети майже на 116 мільйонів"

За вісім місяців поточного року платники четвертої групи спрощеної системи оподаткування направили до місцевих бюджетів 115,7 мільйона гривень єдиного податку. Як повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, надходження від сільгоспвиробників перевищили минулорічні на 35,6 мільйона.
Зокрема, у серпні сплачено 17,8 мільйона, що на 2,2 мільйона більше, ніж торік.
У територіальному розрізі з початку року найбільші суми єдиного податку до бюджетів громад спрямували платники, які зареєстровані у Пологівській об'єднаній державній податкової інспекції – 31,5 мільйона, Мелітопольської ОДПІ – понад 24 мільйони, Токмацької – 23 мільйони, Вільнянської – майже 16 мільйонів, Бердянської – близько 14 мільйонів та Енергодарської ОДПІ – 7,2 мільйона.
Як зазначила керівник фіскальної служби області, сьогодні спрощену систему оподаткування обрали 2090 представників запорізького агробізнесу, які володіють землями загальною площею 1 мільйон 158 тисяч га.
Для того, аби перебувати у четвертій групі та сплачувати єдиний податок, необхідно дотримуватися кількох вимог, основна з яких – граничний обсяг доходу від сільськогосподарського товаровиробництва протягом календарного року повинен бути 75% і більше за попередній рік. При цьому можна використовувати необмежену кількість найманих працівників та обсяги доходів.
Ставка податку залежить від категорії земель (або водного фонду) та їх розташування (рілля, сіножаті і пасовища, багаторічні насадження, сільгоспугіддя, що перебувають в умовах закритого ґрунту тощо). Їх розмір розраховується у відсотках від бази оподаткування, тобто, від площі земельних ділянок.

Змінена форма податкової декларації про майновий стан і доходи

Наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №556 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859» внесено зміни до податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи.
Такі зміни обумовлені змінами, внесеними Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін зо Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні».
Наказ №556 від 06.06.2017 року набирає чинності з 31 грудня 2017 року (опублікований в «Офіційному віснику України» від 25.07.2017 №58).
У Податковій декларації розділі II «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу» рядок 10.9 «інші доходи, у тому числі» доповнено рядком 10.9.1 «у вигляді додаткового блага (прощений (анульований) борг за кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит))»;
У додатку Ф2 «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою» до Податкової декларації:
- розділ I «Доходи від провадження господарської діяльності» доповнено графою 8 «амортизаційні відрахування»;
- додано новий розділ II «Інформація щодо нарахованої амортизації»;
- розділ III «Податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб/військового збору» доповнено рядком 1.2 «сума податку на доходи фізичних осіб, самостійно нарахована платником податку протягом звітного (податкового) року за результатами останнього базового (звітного) періоду, у т.ч. у разі припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця протягом звітного (податкового) року» (для фізичних осіб - підприємців, які припинили підприємницьку діяльність протягом звітного (податкового) року та подали декларацію відповідно до абзацу другого п. 177.11 ст. 177 Податкового кодексу).

Якщо платник єдиного податку перейшов на загальну систему оподаткування, декларація з ПДВ подається за підсумками місяця

Платники ПДВ, які сплачують єдиний податок можуть вибрати квартальний податковий період для подання звітності з ПДВ.
Заява про вибір квартального податкового періоду подається податковому органу разом з декларацією з ПДВ за наслідками останнього податкового періоду календарного року.
При цьому квартальний податковий період починає застосовуватися з першого податкового періоду наступного календарного року.
У разі якщо платник ПДВ, який застосовував спрощену систему оподаткування, переходить на загальну систему оподаткування, такий платник податку зобов'язаний самостійно перейти на місячний податковий період, починаючи з першого місяця переходу на загальну систему оподаткування, що зазначається у відповідній податковій декларації за наслідками такого місяця.
У такому випадку податкова декларація з ПДВ подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Зазначена норма передбачена п. 202.2 ст. 202 Податкового кодексу України.

В податковій накладній по підакцизним та імпортованим товарам код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначається повністю - 10 знаків

Форма податкової накладної передбачає обов’язкове заповнення коду товару згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) та коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП).
Передбачено зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду (крім підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України код товару згідно з УКТ ЗЕД (графа 3.1 табличної частини податкової накладної) зазначається повністю (10 знаків).
Отже, при здійсненні платниками податку операцій з постачання товарів у податковій накладній в обов'язковому порядку зазначається код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних і імпортних товарів - 10 знаків, для інших товарів - не менше 4 знаків).
При цьому код товару згідно з УКТ ЗЕД (графа 3.1 податкової накладної) зазначається на всіх етапах постачання товарів від виробника чи імпортера до кінцевого споживача та незалежно від дати придбання чи виготовлення такого товару (до 1 січня 2017 року чи після цієї дати).
Отже, якщо здійснюється постачання підакцизного товару або товару, ввезеного на митну територію України, у графі 3.1 має бути вказаний десятизначний код товару.
У разі постачання імпортованого товару у графі 3.2 (код ознаки імпортованого товару) проставляється позначка "Х".
Графа 3.2 заповнюється на всіх етапах постачання товару, який було ввезено на митну територію України.
Код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначається суцільним порядком без будь-яких розділових знаків (пробілів, крапок тощо).
Заповнення в одному рядку граф 3.1 (код товру згідно з УКТ ЗЕД), 3.2 (код ознаки імпортованого товару) та 3.3 (код послуги згідно ДКПП) одночасно або граф 3.2 та 3.3 не допускається.
Зазначена норма визначена пп. 201.1 "і" ст. 201 Податкового кодексу України.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН у Таблиці даних платника податків зазначаються коди товарів згідно з УКТ ЗЕД/послуг згідно з ДКПП, якщо вони придбавалися у неплатників ПДВ та/або в період коли коди були не обов’язковими реквізитами

Платник ПДВ у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН має право подати на розгляд комісії ДФС, яка приймає рішення про їх реєстрацію в ЄРПН або відмову в такій реєстрації інформацію у вигляді Таблиці даних платника податків.
При заповненні Таблиці необхідно заповнювати вид економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010), код товару згідно з УКТ ЗЕД, код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі - ДКПП).
При цьому у графі 2 Таблиці відповідно до виду економічної діяльності необхідно обов’язково зазначити коди товарів згідно з УКТ ЗЕД та послуг згідно з ДКПП, що таким платником придбавались з метою їх подальшого постачання або для виготовлення товарів/послуг, що на постійній основі постачаються (виготовляються) таким платником.
При цьому заповнення графи 2 Таблиці здійснюється незалежно від того, у якому звітному періоді придбавалися товари/послуги та чи було зазначено при їх придбанні коди товарів згідно з УКТ ЗЕД/послуг згідно з ДКПП.
Тобто в графі 2 Таблиці зазначається код товарної класифікації згідно з УКТ ЗЕД, в тому числі і для товарів, які придбавались в період коли код УКТ ЗЕД не був обов’язковим реквізитом або якщо товари придбавалися у неплатників ПДВ.
Також зазначається і код послуг згідно з ДКПП, якщо послуги придбавались в період коли код згідно ДКПП не був обов’язковим реквізитом або послуги придбавалися у неплатників ПДВ.

У разі несплати/ несвоєчасної сплати авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів застосовується штраф

Емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток (крім випадків, передбачених п.п. 57.1 прим. 1.3 ст. 57 Податкового кодексу).
Ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Ці дії, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов’язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов’язків погашення такої суми податкових зобов’язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розд. IV ПКУ.
Отже, у разі несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування) авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів до платників застосовується відповідальність у вигляді зазначених штрафів.
Зазначена норма передбачена п.п 57.1 прим. 1.2 ст. 57, п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН за отриманою попередньою оплатою за товари, постачання яких ще не відбулося, подається Таблиця даних платника податку

Реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН може бути зупинена у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
У разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник ПДВ має право подати інформацію на розгляд комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації.
При заповненні Таблиці даних платника податків зазначаються вид економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010), код товару згідно з УКТ ЗЕД, код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг.
Одним з обов’язкових реквізитів податкової накладної є код товару згідно з УКТ ЗЕД.
Платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.
У разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, за умови отримання постачальником попередньої оплати за товари, постачання яких ще не відбулося, заповнюється Додаток до критеріїв оцінки ступеня ризиків.
При заповненні Таблиці у разі отримання попередньої оплати за товари, постачання яких ще не відбулося, у платника ПДВ наявна вся необхідна інформація.
Отже, отримання попередньої оплати за товари, постачання яких ще не відбулося, не позбавляє платника податку права навести у Таблиці інформацію щодо товарів відносно яких вона отримана.
Зазначена норма передбачена п. 201.16 ст. 201, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України та наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування».

Підприємці - платники єдиного податку зобов’язані вести книгу обліку доходів

Платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які не є платниками ПДВ, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.
Записи у Книзі доходів виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, зокрема про кошти, які надійшли на поточний рахунок платника податку та/або які отримано готівкою, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).
Підприємці - платники єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ, ведуть облік доходів та витрат.
Записи у Книзі доходів та витрат виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, окремо про кошти, що надійшли на поточний рахунок платника податку та/або отримано готівкою, фактично безоплатно отримано товари (роботи, послуги) та понесено витрати, зокрема оплачені придбані товари (роботи, послуги), виплачена заробітна плата, сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування тощо.
Для реєстрації Книг такі платники єдиного податку подають до фіскального органу за місцем обліку примірник книги, у разі обрання способу ведення книги у паперовому вигляді.
Дані Книги заповнюються у гривнях з копійками та використовуються платником податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку.
Книга зберігається у платника податку протягом 3 років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис.
Форми та порядок ведення книги обліку доходів платників єдиного податку 1-ї і 2-ї груп та платників єдиного податку 3-ї групи, які не є платниками ПДВ та книги обліку доходів і витрат для платників єдиного податку 3-ї групи, які є платниками ПДВ, затверджені наказом МФУ від 19.06.2015 № 579.
Зазначена норма визначена п.п. 296.1.1 ст. 296 Податкового кодексу України.

Види діяльності, при яких підприємці на загальній системі оподаткування при готівкових розрахунках не застосовують РРО

Суб'єкти господарювання – фізичні особи, що знаходяться на загальній системі оподаткування, при здійсненні розрахункових операцій в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) повинні застосовувати РРО, крім суб'єктів господарювання, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій відповідно до чинного законодавства.
Постановою КМУ від 23.08.2000 № 1336, розробленою Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.
Пунктом 2 Постанови № 1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО є обов’язковим.
Тобто, для окремих форм та умов проведення діяльності, визначених у пунктах Переліку, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій граничний розмір складає 200 тис. грн. на один суб’єкт господарської діяльності або 75 тис. грн. на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг)), в залежності від форми та умов проведення діяльності.
Зазначена норма передбачена п.1 ст. 3; ст. 10 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Протягом календарного року суб’єкт господарювання може перейти на єдиний податок один раз

Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до фіскального органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.
Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст.291 Податкового кодексу, щодо обмеження кількості найманих осіб, обсягу доходу та здійснення певних видів діяльності.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.
Дохід за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, визначається на момент подання заяви із врахуванням запланованої суми отримання доходу, за період що залишився до кінця року після подання заяви.
Зазначені норми визначені п.298.1.4 ст.298 Податкового кодексу України.

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ у розділі «військовий збір» зазначається інформація про всі доходи, що нараховані (виплачені) фізичним особам

У Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) у рядку "Військовий збір" загальна сума нарахованого доходу, загальна сума виплаченого доходу, загальна сума нарахованого військового збору та загальна сума перерахованого до бюджету військового збору відображаються у грошовій формі, вираженій у національній валюті (у гривнях з копійками).
Відомості про фізичну особу - платника податку, якій нараховані доходи, з яких утримується військовий збір, не зазначаються.
Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджено наказом МФУ від 13.01.2015 № 4.
Оскільки Порядок № 4 не передбачає виключення будь-яких доходів, зокрема тих, які не підлягають обкладенню військовим збором, то в графах «Загальна сума нарахованого доходу» та «Загальна сума виплаченого доходу» рядка «Військовий збір» необхідно зазначати інформацію про всі доходи, що були нараховані (виплачені) фізичним особам, у т.ч. фізичним особам – підприємцям.