Офіційний сайт Запорізької районної ради

Розділи

Календар

« Березень 2024 »
Пн   4 11 18 25
Вт   5 12 19 26
Ср   6 13 20 27
Чт   7 14 21 28
Пт 1 8 15 22 29
Сб 2 9 16 23 30
Нд 3 10 17 24 31

Пошук

Новини

Податкова у Запорізькому районі повідомляє

Юліана Козаченко: "Надходження місцевих бюджетів Запорізької області перевищили 5,8 мільярда"

У січні-жовтні поточного року до бюджетів громад надійшло 5,8 мільярда гривень (без показників великих підприємств, які обслуговуються в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДФС). Це на 347 мільйонів більше, ніж очікувалося, та на понад мільярд – рівня минулого року.
Коментуючи надходження, в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко зазначила, що минулорічні показники суттєво перевищені завдяки бюджетній децентралізації, у результаті якої значна частина сплачених податків залишається на місцях.
Також додаткові фінансові ресурси залучені у ході роботи з детінізації економіки, передусім, з легалізації праці та у сфері земельних відносин. Відтак щонайменше на 100 мільйонів зафіксоване зростання середньомісячних сум, які надходять до скарбниць громад – з 472 мільйонів у 2016 році до 578 мільйонів – у нинішньому.
Так, одним із найбільших формувачів доходів бюджетів є податок на доходи фізичних осіб, якого з початку року сплачено 3 мільярди 355 мільйонів гривень, що на 863 мільйони вище за дані минулого року.
Майже 911 мільйонів казна отримала від плати за землю, рівень 10 місяців 2016 року перевищено на 130 мільйонів, прогнози на цей рік – на 152 мільйони. Значні надходження забезпечили представники малого та середнього підприємництва, спрямувавши 803 мільйони гривень єдиного податку. Збільшення відрахувань до показників минулого року становить понад 240 мільйонів, до очікуваних на цей рік – на 89 мільйонів.
Крім того, роздрібна торгівля підакцизними товарами принесла бюджетам майже чверть мільярда гривень акцизного податку, що перевищує прогнози на 23 мільйони.

Оподаткування депозитів запоріжців збагатило бюджет на понад 41 мільйон

За січень-жовтень поточного року від банківських вкладів, депозитів казна отримала 41,2 мільйона гривень (без показників Запорізького управління Офісу великих платників податків ДФС). Лише у жовтні надійшло більш ніж 4 мільйони.
Серед лідерів сплати – банки, кредитні спілки та інші фінустанови м. Запоріжжя, які спрямували до держбюджету понад 29 мільйонів або майже 72 відсотки від загальної суми. Платники Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції забезпечили 3,8 мільйона, Бердянської ОДПІ – 2,4 мільйона, Пологівської ОДПІ – 1,6 мільйона, Енергодарської ОДПІ – 1,5 мільйона, Токмацької – 1,2 мільйона, Вільнянської інспекції – близько 900 тисяч.
Усього у м. Запоріжжя та області платниками податку є 46 установ. Вони утримують та перераховують до бюджету ПДФО за виплаченими процентами від вкладів та депозитів у банківських установах, кредитних спілках та ін.
Зазначимо, оподатковується не сума депозитів, а виплачені відсотки за ними. Ставка становить 18 відсотків (ст. 167.1, 170.4. Податкового кодексу України).

Заява про перехід на єдиний податок з 1 січня наступного року подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку нового року разом із розрахунком доходу за попередній календарний рік


Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Податкового кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.
Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п.291.4 ст.291 Податкового кодексу.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою, що визначає застосування спрощеної системи оподаткування..
Розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, затверджено наказом МФУ від 20.12.2011 N 1675.
Отже, у разі прийняття підприємцем рішення про перехід на сплату єдиного податку з 1 січня наступного року, заява до фіскального органу подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку нового року разом із розрахунком доходу за попередній календарний рік.
Дохід за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, визначається на момент подання заяви із врахуванням запланованої суми отримання доходу, за період що залишився до кінця року після подання заяви.
Зазначена норма передбачена пп.298.1.4 ст.298 Податкового кодексу України.
Фінансовий результат до оподаткування з податку на прибуток збільшується на суму оплати за товари, що відвантажені під час перебування на єдиному податку.


Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування.

Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на платників єдиного податку першої групи, другої групи, третьої групи, четвертої групи.

При цьому, виключень щодо незбільшення фінансового результату до оподаткування на суму доходу, отриманого на загальній системі оподаткування, як оплату за товари (роботи, послуги), що відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування, для платників податку на прибуток, які перейшли зі спрощеної системи оподаткування 4 групи, не передбачено.

Зазначена норма передбачена п.п. 140.5.12 ст. 140 та п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України.

Надання поворотної або безповоротної фінансової допомоги не є об’єктом оподаткування ПДВ

Об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та/або послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Податкового кодексу.
Постачання послуг – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.
Постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Отже, у зв’язку з тим, що операція з надання/отримання платником поворотної/безповоротної фінансової допомоги не підпадає під визначення операцій з постачання товарів/послуг, така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ.


Безоплатна передача основних засобів за договором позички не є об’єктом оподаткування ПДВ


Об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та/або послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Податкового кодексу.
Постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Постачання послуг – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.
Отже, операція з передачі основних засобів за договором позички, який передбачає їх повернення, не вважається постачанням товарів/послуг та не є об’єктом оподаткування ПДВ.
Разом з тим, у випадку, якщо у рамках такого договору відбувається оплата за надання основних засобів у позику, то зазначене розглядається як оплата вартості наданих послуг та включається до бази оподаткування ПДВ.
Зазначена норма передбачена п.п. 14.1.185, п.п 14.1.191 ст. 14, п. 185.1 ст.185 Податкового кодексу України.


Оподаткування податком на доходи фізичних осіб разової матеріальної допомоги колишнім працівникам підприємства


Не включається до оподатковуваного доходу, з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб, сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами-юридичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 ст. 169 Податкового кодексу, встановленого на 1 січня такого року (у 2017 році така неоподатковувана сума становить 2240 грн).
Перевищення допомоги над вказаним розміром підлягає оподаткуванню, як інші доходи, у джерела виплати за ставкою 18%.
При цьому підприємство зазначає відомості про надані суми нецільової благодійної допомоги у податковій звітності за формою 1ДФ.
У разі отримання нецільової благодійної допомоги від юридичної особи платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням її суми, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, установлений абз. першим п.п. 169.4.1 ст. 169 Податкового кодексу (у 2017 році така сума становить 2240 грн).
Отже, якщо колективним договором передбачено виплату підприємством разової матеріальної допомоги колишнім працівникам (ветеранам, пенсіонерам) до святкових дат, то така сума визначається як нецільова благодійна допомога, що оподатковується податком на доходи фізичних осіб з урахуванням п.п. 170.7.3 ст. 170 Податкового кодексу, тобто оподатковується сума, що перевищує в 2017 році 2240 грн.
Зазначена норма передбачена п.п. 164.2.20 ст. 164; п.п. 170.7.3 ст. 170 Податкового кодексу.


Підприємець - платник єдиного податку до загальної кількості осіб, що перебувають з ним в трудових відносинах, не включає працівників, яких залучає за договорами підряду


Однією з умов застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності є:
- для платників єдиного податку першої групи - не використання праці найманих осіб;
- для платників єдиного податку другої групи - не використання праці найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
-для платників єдиного податку третьої групи - не використання праці найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена.
У разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, такі платники єдиного податку зобов’язані з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення, перейти на сплату інших податків і зборів.
Договори з громадянами на використання їх праці укладаються за трудовими або цивільно-правовими договорами.
З урахуванням ст. 37 Цивільного кодексу України за договорами підряду оплачується не процес праці, а його конкретний (кінцевий) результат, який визначається після закінчення роботи і оформляється актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких і здійснюється виплата винагороди.
Отже, якщо підприємець - платник єдиного податку укладає договір, який передбачає оплату процесу праці, тобто містить ознаки трудового договору, то такий платник єдиного податку враховує працівників, яких залучає за таким договорам, до загальної кількості осіб, що перебувають з ними в трудових відносинах.
Якщо укладений договір відповідає нормам договору підряду, то підприємець - платник єдиного податку не враховує працівників, яких залучає за таким договорам, до загальної кількості осіб, що перебувають з ним в трудових відносинах.
Зазначена норма передбачена п. 291.4 ст. 291, п.п. 6 п.п. 298.2.3 ст. 298 Податкового кодексу України.


Обмежень щодо кількості видів діяльності, які можуть бути внесені до реєстру платників єдиного податку, не передбачено


Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
У заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010.
Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010) затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457.
До реєстру платників єдиного податку вносяться, зокрема відомості про види господарської діяльності.
Отже, на підставі поданої підприємцем заяви про застосування спрощеної системи оподаткування до реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про види господарської діяльності, за умови, що ці види діяльності дають право застосовувати спрощену систему оподаткування.
При цьому обмежень для підприємців щодо кількості видів діяльності, які можуть бути внесені до реєстру платників єдиного податку не передбачено.
Зазначена норма передбачена п. 299.1 ст. 299, п.п. 5 п. 298.3 ст. 298 Податкового кодексу України.


Підприємець, що здійснює роздрібний продаж товарів в магазині на території ринку, не може бути платником єдиного податку першої групи


До першої групи платників єдиного податку відносяться фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300 тич. грн.
Торгове місце – площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. До торгових місць на ринках не належать магазини та об’єкти ресторанного господарства (п.1.8 наказу Державного комітету статистики України від 26.07.2005 № 209).
Отже, підприємець, який здійснює роздрібний продаж товарів в магазині, що розташований на території ринку, не може бути платником єдиного податку першої групи.
Зазначена норма передбачена п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України.


При отриманні майна в безоплатне користування за договором позички у платника єдиного податку виникає дохід


Доходом фізичної особи – підприємця платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.
До суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).
Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення.
Тобто з метою оподаткування для користувача операція з отримання майна у безоплатне користування за договором позички розглядається як безоплатне отримання послуг.
Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору (п. 4 ст. 632 Цивільного кодексу України).
Отже, при отриманні майна у безоплатне користування за договором позички до суми доходу підприємця - платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду послуг за користування майном з урахуванням звичайних цін.
Зазначена норма передбачена п.п. 14.1.203 ст. 14; п. 292.1, п. 292.3 ст. 292 Податкового кодексу України.

У разі припинення права постійного користування земельною ділянкою державної (комунальної) власності земельний податок сплачується до дати внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Державній реєстрації підлягає, зокрема, право постійного користування.
У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року плата за землю сплачується попереднім власником за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності
Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.
Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.
Офіційне визнання і підтвердження державою фактів припинення речових прав на нерухоме майно забезпечується шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі поданих документів (ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Отже, у разі припинення права постійного користування земельною ділянкою державної або комунальної власності, юридична особа сплачує земельний податок до дати внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення права постійного користування земельною ділянкою.
Зазначена норма передбачена п. 286.1, п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України, ст. 142 Земельного кодексу України.

 



Вівторок, 07 Листопада 2017 10:36 | Переглядів: 480