Запорізька районна рада
Запорізької області

Податкова у Запорізькому районі повідомляє

Неприбуткові релігійні організації, які до 01.01.2018 не приведуть свої статути до норм Податкового кодексу, виключаються з Реєстру неприбуткових організацій

Для визнання організації як неприбуткової і набуття статусу неплатника податку на прибуток, релігійні організації повинні бути включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Порядок включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій регулює Постанова КМУ від 13 липня 2016 №440.
Всі неприбуткові організації, в тому числі і релігійні організації, з метою включення до Реєстру №440, зобов’язані привести свої установчі документи у відповідність із вимогами п. 133.4 ст.134 Податкового кодексу, та подати копії таких документів фіскальному органу.

Такий граничний строк для подання копій статутів до фіскального органу було продовжено до 1 липня 2017 року.
А для неприбуткових релігійних організацій цей термін, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо уточнення окремих положень про оподаткування неприбуткових організацій» від 06.10.2016 №1667, продовжено до 1 січня 2018 року.
Тобто неприбуткові релігійні організації, які до 1 січня 2018 року не приведуть свої установчі документи у відповідність з вимогами Податкового кодексу, та не нададуть копії таких документів фіскальному органу, після 01 січня 2018 року будуть виключені з реєстру неприбуткових установ та організацій.
Виключення неприбуткової релігійної організації з Реєстру здійснюється на підставі рішення фіскального органу шляхом скасування присвоєної їй ознаки неприбутковості.
Як наслідок з 1 січня 2018 року така релігійна організація втратить статус неприбуткової і буде вважатись платником податку на прибуток на загальних підставах з відповідним оподаткуванням.

15 грудня 2017 року - останній день подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування з I кварталу 2018 року

Суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Податкового Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.
Такий суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб'єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу (щодо критеріїв умов застосування єдиного податку).
Форма та порядок надання заяви затверджені наказом МФУ від 20.12.11 №1675.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік за формою, визначеною постановою КМУ №1675.
У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку фіскальний орган зобов'язаний протягом 2-х робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку.
15 грудня 2017 року - останній день подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування з I кварталу 2017 року та розрахунку доходу за попередній календарний рік.
Зазначена норма передбачена п.п. 298.1.4 ст. 298 та п. 299.3 ст. 299 Податкового кодексу України.

Зміни термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН

03 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стабілізації розрахунків на Оптовому ринку електричної енергії України» від 09.11.2017 № 2198-VIII, яким передбачені зміни щодо термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.
Так змінами передбачено:
- застосування штрафу в розмірі 50 відсотків суми ПДВ, зазначеної в податкових накладних/розрахунків коригування у разі порушення строку їх реєстрації в ЄРПН на 366 і більше календарних днів (зміни до п. 120 прим. 1.1 ст. 120 прим. 1 Податкового кодексу);
- встановлення строку для визнання податкового кредиту за зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування (до змін було 365 календарних днів). Крім того, у разі зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в системі СМКОР перебіг зазначеного строку не переривається (зміни до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу);
- можливість зареєструвати в ЄРПН податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 Податкового кодексу (тобто скасоване обмеження у 365 днів для реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН) (зміни до абз. 18 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу);
- тимчасове, до 01.07.2018, не застосування штрафів, передбачених ст. 120 прим. 1 і ст. 126 Податкового кодексу (в частині ПДВ), та пені, встановленої пп. 129.1.3 (в частині ПДВ), до виробників електричної енергії, що здійснюють постачання електричної енергії державному підприємству «Енергоринок» і станом на 01.01.2016 мали податковий борг з ПДВ, у т.ч. розстрочений та/або відстрочений. Перелік виробників і перелік податкових накладних, складених такими виробниками електричної енергії з 01.07.2015 та не зареєстрованих у ЄРПН, затверджується Кабінетом Міністрів України. (п. 62 підр. 2 розд ХХ Податкового кодексу).
Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (опублікований у виданні «Голос України» 02.02.12.2017 N 226).

Анулювання реєстрації платником ПДВ, якщо обсяг постачання товарів/послуг протягом останніх 12 календарних місяців не перевищує 1 млн. грн.

Реєстрація у якості платника ПДВ діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо, зокрема, будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної ст. 181 Податкового кодексу, за умови сплати суми податкових зобов’язань.
П. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу визначено, що у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн. грн. (без урахування ПДВ), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання), крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.
Анулювання реєстрації здійснюється за заявою платника податку.
Контролюючий орган анулює реєстрацію особи як платника ПДВ, що подав заяву про анулювання реєстрації, якщо встановить, що він відповідає вимогам Податкового кодексу.
У разі відсутності законних підстав для анулювання реєстрації контролюючий орган протягом 10 календарних днів після надходження заяви платника податку про анулювання реєстрації подає такому платникові податку вмотивовану письмову відмову в анулюванні реєстрації з поясненнями із зазначеного питання.
Про анулювання реєстрації платника ПДВ контролюючий орган зобов’язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.
Зазначена норма передбачена п. 184.1 а), п. 184.2, п. 184.3, п. 184.4, п. 184.10 ст. 184 Податкового кодексу України.

Підстави для включення сум ПДВ до податкового кредиту без отримання податкової накладної

Датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг.
Підставою для включення покупцем - платником ПДВ сум податку до складу податкового кредиту є виключно:
- податкова накладна, належним чином складена та зареєстрована в ЄРПН;
- інші документи, передбачені п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу.
Тобто, підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є:
а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;
б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 грн. за день (без урахування ПДВ);
в) бухгалтерська довідка, складена відповідно до п. 36 підрозд. 2 розд. XX ПКУ;
г) податкова накладна, складена платником податку відповідно до п. 208.2 ст. 208 Податкового кодексу та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зазначена норма передбачена п. 198.2 ст. 198, п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України.

 

Неприбуткові організації при здійсненні операцій з гуманітарною допомогою надають додаток ГД до Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації

Неприбуткові підприємства, установи та організації, внесені контролюючим органом до Реєстру неприбутковихустанов та організацій подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою наказом МФУ від 17.06.2016 № 553 (у редакції наказу МФУ від 28.04.17 № 469); (професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок звітують у разі порушень норм п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу).

У рядках 1.1 – 1.16 Звіту відображаються доходи, одержані неприбутковими організаціями, а у рядках 2.1 – 2.6 Звіту – суми видатків.
У рядку 1.6.2 ГД – гуманітарна допомога, яка дорівнює сумарному значенню графи 9 розд. ІІ додатка ГД до Звіту.
Додаток ГД до Звіту подається неприбутковими організаціями в обов’язковому порядку при здійсненні операцій з гуманітарною допомогою.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про гуманітарну допомогу» від 22.10.1999 № 1192-XIV, отримувачі гуманітарної допомоги – такі юридичні особи, яких зареєстровано в установленому КМУ порядку в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги:
а) підприємства громадських організацій інвалідів, ветеранів війни та праці, а також підприємства, установи та організації, що утримуються за рахунок бюджетів, та уповноважені ними державні установи;
б) благодійні організації, створені у порядку, визначеному Законом «Про благодійну діяльність та благодійні організації» № 5073;
в) громадські організації інвалідів, ветеранів війни та праці, Товариство Червоного Хреста України та його обласні організації, творчі спілки, а також громадські організації, створені для здійснення передбаченої їх статутними документами екологічної, оздоровчої, аматорської, спортивної, культурної, освітньої та наукової діяльності;
г) релігійні організації, зареєстровані у порядку, передбаченому Законом України від 23.041991 № 987-XII «Про свободу совісті та релігійні організації»;
ґ) реабілітаційні установи для інвалідів та дітей-інвалідів, які мають відповідну ліцензію на здійснення реабілітаційних послуг, незалежно від відомчого підпорядкування, типу і форм власності.
Набувачі гуманітарної допомоги з статусом юридичної особи визначаються відповідно до пп. «а», «б», «в», «г», «ґ» абз. п’ятого ст. 1 Закону України від 22.10.1999 № 1192-XIV «Про гуманітарну допомогу» .
Отже, додаток ГД до рядків 1.6.2 ГД, 2.4.2 ГД та 3.1 ГД Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, подають отримувачі гуманітарної допомоги, зареєстровані в установленому КМУ порядку в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги, та набувачі гуманітарної допомоги з статусом юридичної особи, визначені у пп. «а», «б», «в», «г», «ґ» абз. п’ятого ст. 1 Закону «Про гуманітарну допомогу» № 1192.

Як платник податку на прибуток коригує фінансовий результат до оподаткування на суму доходів/витрат, що враховані при визначення об’єкта оподаткування до 1 січня 2015 року

Відповідно п. 42 підрозд. 4 розд. XX Податкового кодексу України (норма діє з 01.01.2017), суми доходів або витрат, що враховані під час визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток до 01.01.2015 та враховані у складі доходів або витрат відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності під час визначення фінансового результату до оподаткування після 01.01.2015, не підлягають повторному врахуванню під час визначення такого об’єкта та формують різницю, згідно з якою фінансовий результат до оподаткування:
- зменшується на суму таких доходів;
- збільшується на суму таких витрат.
Зменшення/збільшення фінансового результату до оподаткування на суму доходів/витрат відображаються у рядках 4.1.16 та 4.2.15 додатка РІ до рядка 03 РІ «Різниці» Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом МФУ від 20.10.15 № 897 (у редакції наказу від 28.04.17 № 467).
Отже коригуванню підлягають доходи/витрати, визначені відповідно до П(С) БО або міжнародних стандартів фінансової звітності та враховані при визначенні фінансового результату до оподаткування у звітних податкових періодах після 31.12.2016 за умови, що такі доходи/витрати були враховані у податковому обліку при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток до 01.01.2015.
Об’єкти оподаткування податком на прибуток за звітні (податкові) періоди 2015 та 2016 років коригуванню не підлягають, оскільки зазначена норма введена в дію з 01.01.2017.

Податковий кредит за витратами, понесеними під час відрядження, формується за датою подання авансового звіту

Підставою для включення покупцем - платником ПДВ сум податку до складу податкового кредиту є виключно:
- податкова накладна, належним чином складена та зареєстрована в ЄРПН;
- інші документи, передбачені п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу.
Тобто підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є документи, визначені п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України.
Датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг.
Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт складається платником податку (підзвітною особою), що отримала такі кошти на підприємствах всіх організаційно-правових форм або у самозайнятої особи.
Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт подається до закінчення п’ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника податку, що надав кошти під звіт.
При цьому, якщо під час службового відрядження платник податку отримав готівку із застосуванням платіжних карток, він подає Звіт і повертає суму надміру витрачених коштів до закінчення третього банківського дня після завершення відрядження.
Оскільки документи, що підтверджують витрати понесені підзвітною особою під час відрядження або виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника податку, подаються разом зі Звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, то датою формування податкового кредиту на підставі інших документів, які дають право на формування податкового кредиту без отримання податкової накладної, є дата подання авансового звіту.
Зазначена норма передбачена п.п 198.1 "а" ст. 198, п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України та Порядком складання Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, затвердженого наказом МФУ від 28.09.15 № 841.

21 грудня 2017 року - останній день подання заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування з I кварталу 2018 року

Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів.
Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб'єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву.
Форма та порядок надання заяви затверджені наказом МФУ від 20.12.11 №1675.
Для добровільної відмови від спрощеної системи оподаткування з I кварталу 2018 року заява повинна бути подана не пізніше 21 грудня 2017 року.
Зазначена норма передбачена п.п. 298.2.1 та 298.2.2 ст. 298 Податкового кодексу України.

У разі анулювання реєстрації платником ПДВ на дебіторську заборгованість за оплаченими, але не отриманими товарами/послугами, нараховуються податкові зобов’язання

Якщо товари/послуги, необоротні активи, суми ПДВ по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник ПДВ в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів.
Зазначена норма не застосовується у випадку анулювання реєстрації як платника ПДВ внаслідок реорганізації шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.
Тобто, платник ПДВ, у якого на дату анулювання реєстрації як платника ПДВ обліковується дебіторська заборгованість за оплаченими, але не отриманими товарами/послугами, необоротними активами, за якими суми ПДВ було включено до податкового кредиту, повинен не пізніше такої дати нарахувати податкові зобов’язання за такими товарами/послугами, необоротними активами виходячи з їх звичайної ціни, визначеної на момент такого нарахування.
Зазначена норма передбачена п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України.

Запорізькі митники встановили адміністративних порушень на 31,7 мільйона

У поточному році фахівці Запорізької митниці ДФС завели 465 справ про порушення митних правил громадянами та суб'єктами господарювання. Це на 135 матеріалів більше, ніж за одинадцять місяців минулого року. Загальна сума у встановлених фактах недотримання митного законодавства України склала 31,7 мільйона гривень.
9,4 мільйона гривень – така загальна вартість вилучених предметів правопорушень у 77 справах, що перевищує дані 2016 року на 5,2 мільйона.
Стосовно фігурантів 238 проваджень накладені штрафи майже на 21 мільйон гривень. За аналогічний період минулого року Запорізькою митницею ДФС розглянуто 147 справ, за результатами яких застосовані санкції на 12 мільйонів.
Судові органи у січні-листопаді винесли рішення у 73 справах про порушення митних правил, що вдвічі більше, ніж торік. Відповідно до постанов суду конфісковано предметів на суму 7,4 мільйона (у 2016 році – на суму 919 тисяч) та накладені штрафи загальним розміром майже 6 мільйонів (за 11 місяців 2016 року – на 524 тисячі).

Юліана Козаченко: "Запорізькі землекористувачі поповнили бюджет майже на мільярд гривень"

Оподаткування земель Запорізького регіону залучило до місцевих бюджетів понад 990 мільйонів гривень. Говорячи про надходження 11 місяців поточного року, в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко зазначила, що рівень сплати порівняно з минулорічним зріс майже на 16 відсотків, додатково надійшло 135 мільйонів гривень.
Переважну частину плати за землю перерахували землекористувачі-юридичні особи – 793 мільйони, що на 89,6 мільйона більше, ніж торік. На сьогодні у м. Запоріжжя та області зареєстровано понад 9,4 тисячі платників-юросіб, з яких 5,5 тисячі сплачують земельний податок, 3,9 тисячі – орендну плату. Річна сума нарахувань, яку вони задекларували, складає 922 мільйони.
Фізичні особи спрямували до скарбниці 197 мільйонів, збільшивши відрахування до показників 2016 року на 45,7 мільйона або на 30 відсотків.
Близько 42 відсотків від загальної суми плати за землю забезпечили юридичні та фізичні особи м. Запоріжжя – майже 413 мільйонів, платники, що обліковуються в Енергодарському управлінні поповнили бюджет на 124,6 мільйона, Бердянському управлінні – на 82,5 мільйона, Мелітопольському – 80 мільйонів, Якимівському – 60,7 мільйона, Василівському – 54 мільйони, Пологівському – 51 мільйон, Вільнянському – 47 мільйонів, Токмацькому – понад 40 мільйонів, Оріхівському – 37 мільйонів.
Фіскальна служба наголошує, що у разі несплати за землю та накопичення податкового боргу, органи ДФС направляють до місцевих рад звернення щодо вилучення земельних ділянок та перерозподілу їх між платоспроможними суб'єктами господарювання. З початку 2017 року надіслано матеріали стосовно шести підприємств. На даний час у п'яти з них вилучено 5,3 га землі.