Новини
100 років з Дня народження нашої поважної землячки Ганни Хомівни Кулик
Доля цієї надзвичайно скромної жінки типова для багатьох українок, які народилися на початку минулого століття.
… Ніколи і ніде не навчалася. Освіти не має. З п’ятнадцяти років і аж до виходу на заслужений відпочинок працювала в колгоспі дояркою. Сумлінно працювала і мріяла про спокійний і щасливий сімейний затишок.
З Миколою Васильовичем Куликом створили сім’ю, виховали двох доньок - Людмилу та Ніну. Ніна й зараз біля матері, разом з чоловіком доглядають стареньку. А от Людмила, на жаль, уже відійшла в інший світ. Таке воно життя…
Про небайдуже серце Ганни Хомівни говорить той факт, що вона після смерті рідного брата забирає до себе на виховання семирічного племінника Анатолія Березовку. У сім’ї особливого достатку не було, але й думки припустити не могла, щоб хлопця віддали до сиротинця…
Не обійшла родину Куликів і війна, розлучивши назавжди Ганну Хомівну з чоловіком.
Подальше життя Ганна Хомівна прожила з чорною міткою війни – «солдатська вдова». Жити було важко, дуже важко, адже самотужки піднімала на ноги трьох діточок. Не плакалася, не просила сторонньої допомоги. Все сама та сама, душа плакала, а вона й виду не подавала, бо була сильною. А ще їй допомагала не впасти духом світла пам'ять про єдиного на все життя чоловіка Миколу Васильовича.
Вдома була доброю турботливою матусею, а в радгоспі «Кушугумський» - в шерензі передових доярок. Як спогад про ті часи – численні грамоти та нагороди…
Сьогодні дочка Ніна з чоловіком, троє онуків і правнук тепло привітають свою матусю з поважним ювілеєм. Будуть квіти, спогади, сльози і, обов’язково, посмішки. Адже життя продовжується! Тож і ми бажаємо Ганні Хомівні здоров’я, тепла та затишку. Ви, вельмишановна ювілярко, заслужили цього сповна.
П'ятниця, 22 Січня 2016 16:05 | Переглядів: 870
