Запорізька районна рада
Запорізької області

Податкова інформує

Подання уточнюючого розрахунку при анулюванні реєстрації платника ПДВ за період, у якому він був платником ПДВ, не передбачено
Податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Тобто, обов’язок щодо подання податкової декларації з ПДВ та уточнюючого розрахунку до такої податкової декларації покладається на платника ПДВ.
Оскільки суб’єкт господарювання у разі анулювання реєстрації платника ПДВ виключається із Реєстру платників ПДВ, то уточнюючий розрахунок за період, у якому він був платником ПДВ, такий суб’єкт господарювання подати не може.
Зазначена норма передбачена п. 46.1 ст. 46 та п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України.
Анулювання реєстрації платника ПДВ, якщо протягом 12 послідовних податкових місяців відсутні операції з постачання
Реєстрація платника ПДВ діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається, зокрема якщо особа, зареєстрована як платник ПДВ, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з ПДВ та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов’язання чи податкового кредиту.
Тобто, якщо у платника ПДВ протягом 12 послідовних податкових місяців відсутні операції з постачання та при цьому наявні обсяги придбання за рахунок яких сформовано податковий кредит, підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ відсутні.
Зазначена норма передбачена п.п. «г» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України.
Розрахунки готівкою фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, здійснюються у розмірі, що не перевищує 150 тис. грн.
Підприємства (підприємці) мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою та/або з фізичними особами протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами в межах граничних сум розрахунків готівкою, установлених постановою Правління НБУ від 06.06.13 № 210.
Такі граничні суми розрахунків становлять:
– для підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня в розмірі 10 тис.грн;
– фізичної особи з підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги) у розмірі 150 тис. грн;
– фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі 150 тис. грн.
Платежі понад встановлені граничні суми проводяться через банки шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточні рахунки.
Отже, фізичні особи для здійснення розрахунків з фізичними особами за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, на суму більше 150 тис. грн., можуть внести кошти готівкою до банків або небанківських фінансових установ, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку, для подальшого їх зарахування на рахунки отримувачів.
Зазначена норма визначена п 2.3 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті України», затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.04 № 637.
Готівка під звіт видається працівнику після звітування за раніше отриманими коштами
Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.
Отже, лише після звітування щодо використання раніше отриманих готівкових коштів працівнику можна видавати готівку.
За видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів застосовується штрафна санкція у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум.
Зазначені норми передбачені п.2.11 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.04 та п.1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки".
Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації подається протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного року
02 серпня 2016 року набрав чинності наказ МФУ від 17.06.16 N 553 "Про затвердження форми Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації".
Нова форма Звіту передбачає:
- заповнення лише тих показників, які відображають особливості діяльності неприбуткової організації в залежності від закону, що регулює діяльність такої організації;
- відображення податкового зобов'язання з податку на прибуток у разі нецільового використання отриманих коштів та/або розподілу доходів (прибутків) організації серед засновників (учасників), її членів, працівників, членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб;
- нове поле для місячного податкового (звітного) періоду (для подання Звіту у разі недотримання вимог п. 133.4 ст. 134 Податкового кодексу України (ПКУ);
Неприбуткові організації, які не порушували вимог Податкового кодексу України (ПКУ), подають звіт за базовий податковий (звітний) період - календарний рік протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
При цьому такі неприбуткові організації Звіт за звітні податкові періоди, що дорівнюють "I кварталу", "Півріччю", "Трьом кварталам", не подають.
Подання фінансової звітності разом зі Звітом здійснюється за бажанням неприбуткової організації.
Дані, наведені у Звіті, повинні ґрунтуватися на даних бухгалтерського обліку та відповідати вимогам щодо складання податкової звітності.
Частину I Звіту заповнюють всі неприбуткові організації незалежно від того, дотримались вони вимог, визначених пунктом 133.4 статті 133 ПКУ, чи ні.
Частина ІІ Звіту заповнюється лише неприбутковими організаціями, які недотримались вимог, визначених пунктом 133.4 статті 133 ПКУ.
Додаток ГД до Звіту подається неприбутковими організаціями в обов'язковому порядку при здійсненні операцій з гуманітарною допомогою.

За неподання податковим агентом податкового розрахунку за формою № 1ДФ, про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь підприємця, застосовується штраф у розмірі 510 грн.

Відповідно до п. 3.2 «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і утриманого з них податку» (форма 1ДФ), у графі 3а "Сума нарахованого доходу" відображається (за звітний квартал) дохід, який нарахований фізичній особі відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до цього Порядку.

У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов'язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні.
Неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку (форма 1ДФ), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.
Тобто, неподання податковим агентом податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь, зокрема фізичної особи - підприємця, є порушенням порядку подання інформації про фізичних осіб - платників податків, і до такого податкового агента застосовуються зазначені штрафні санкції.
Дохід, нарахований (виплачений) самозайнятій особі, відображається в податковому розрахунку за формою № 1ДФ з ознакою доходу "157".
Для отримання витягу з реєстру платників єдиного податку, такий платник повинен звернутися із запитом до фіскального органу
Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Фіскальний орган веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.
За бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку.
Тобто платник єдиного податку, який виявив бажання отримати витяг з реєстру платників єдиного податку, повинен звернутися із запитом про отримання такого витягу до фіскального органу за місцем своєї податкової адреси.
До затвердження відповідних форм запиту про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку, подається заява на отримання витягу в довільній формі, на підставі якої видається тимчасовий витяг з реєстру платників єдиного податку.
Строк надання витягу не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту.
Витяг діє до внесення змін до реєстру.
Зазначена норма визначена п. 299.1, п. 299.2, п. 299.9 ст. 299 Податкового кодексу України.
Доходи у вигляді виграшів та призів оподатковуються під час їх нарахування за ставкою 18%
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, доходи у вигляді виграшів, призів.
Податковим агентом платника податку під час нарахування (виплати, надання) доходу у вигляді виграшів (призів) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора, призів та виграшів у грошовій формі, одержаних за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях, у тому числі у більярдному спорті, є особа, яка здійснює таке нарахування (виплату).
Податковим агентом - оператором лотереї у строки, визначені для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується загальна сума податку з доходів фізичних осіб, нарахованого за ставкою 18%, із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею.
Крім того, податкові агенти - оператори лотереї у податковому розрахунку за формою 1ДФ відображають загальну суму нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів у вигляді виграшів (призів) та загальну суму утриманого з них податку.
У податковому розрахунку не зазначається інформація про суми окремого виграшу, суми нарахованого на нього податку, а також відомості про фізичну особу - платника податку, яка одержала дохід у вигляді виграшу (призу).
Оподаткування доходів у вигляді виграшів та призів, інших, ніж виграш (приз) у лотерею, здійснюється у загальному порядку, встановленому для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою 18%.
Під час нарахування (виплати) доходів у вигляді виграшів у лотерею або в інших розіграшах, які передбачають попереднє придбання платником податку права на участь у таких лотереях чи розіграшах, не беруться до уваги витрати платника податку у зв’язку з отриманням такого доходу.
Доходи остаточно оподатковуються під час їх виплати за їх рахунок.
Зазначена норма визначена пп. 164.2.8 ст. 164 та п. 170.6. ст. 170 Податкового кодексу України.
Яким чином сплачується військовий збір у разі нотаріального оформлення об’єктів спадщини, посвідчення договорів купівлі – продажу нерухомого (рухомого) майна, договорів дарування?
Сплата військового збору у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу майна резидентами та нерезидентами, посвідчення договорів дарування чи видачі свідоцтв про право на спадщину нерезидентам здійснюється до нотаріального оформлення таких договорів (одержання свідоцтв).

В усіх інших випадках нотаріального посвідчення правочину платник податку зобов’язаний подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року та сплатити військовий збір за ставкою 1,5 відсотка.
Який термін взяття на облік платника податків у контролюючому органі в зв’язку зі зміною місцезнаходження, що пов’язане зі зміною адміністративно-територіальної одиниці, та який документ підтверджує такі зміни?
Відповідно до розділу Х Порядку обліку взяття на облік платників податків в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) здійснюється протягом місяця після отримання відомостей про зміну місцезнаходження, для платників податків, відомості щодо яких містяться в ЄДР, або заяви за ф.№ 1-ОПП / ф.№ 5-ОПП для платників податків, яким законом установлені особливості їх державної реєстрації та відомості щодо яких не містяться в ЄДР.
Документами, що підтверджують взяття на облік платника податків у контролюючому органі є:
виписка з ЄДР, яка є підтвердженням взяття на облік за новим місцезнаходженням (місцем проживання), для платників податків, відомості щодо яких містяться в ЄДР;
довідка про взяття на облік платника податків за ф. № 4-ОПП для платників податків, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та відомості щодо яких не містяться в ЄДР.
Які платники податків та у яких випадках не повинні подавати повідомлення за ф.№20-ОПП?
Повідомлення за ф.№20-ОПП подається платниками податків за умови наявності об’єктів оподаткування або об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням. Інформація про об’єкти оподаткування, такі як товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) відображаються у відповідній податковій звітності платника податків (податкова декларація з податку на прибуток, з податку на додану вартість, податковий розрахунок за ф. №1ДФ та інші), тому про такі об’єкти оподаткування не потрібно повідомляти у повідомленні за ф. №20-ОПП.
Чи має можливість неповнолітня дитина через свої релігійні переконання відмовитися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків?

Неповнолітня особа має право через свої релігійні переконання відмовитися від прийняття реєстраційного номеру облікової картки платника податку та здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта після отримання паспорта громадянина України при досягненні нею 16-річного віку.
Чи може комунальне підприємство обрати третю групу платників єдиного податку?
Відповідно до п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.
При цьому п.п. 291.5.5 п. 291.5 ст. 291 ПКУ передбачено, що не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків.
Відповідно до ст. ст. 63, 78 Господарського кодексу України комунальне підприємство – це підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади, утворюється органом, який є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції та майно якого закріплюється за ним на праві господарського відання або на праві оперативного управління.
Отже, єдиним засновником (учасником) комунальних підприємств є територіальна громада в особі уповноважених органів. Тобто, їх частка у статутному фонді цих підприємств перевищує 25 відсотків.
Крім того, ст. 8 ГКУ передбачено, що держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб’єктами господарювання.
Таким чином, оскільки засновники комунальних підприємств не є суб’єктами господарювання і їх частка в цих підприємствах перевищує 25 відсотків, зазначені підприємства не можуть обрати третю групу
Чи мають право юридичні особи - платники єдиного податку третьої групи здійснювати виробництво (в тому числі із давальницької сировини) та/або реалізацію ювелірних виробів?
Відповідно до пп. 4 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку юридичні особи, які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Чи мають право юридичні особи - платники єдиного податку третьої групи здійснювати бартерні операції (взаємозалік заборгованостей)?

Відповідно до п. 291.6 ст. 291 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої групи повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).
Бартерна (товарообмінна) операція – це господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору (п.п. 14.1.10 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Отже, юридичні особи - платники єдиного податку третьої групи не мають права здійснювати бартерні операції, в тому числі погашати заборгованість за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) іншим способом ніж грошовим.