Офіційний сайт Запорізької районної ради

Розділи

Календар

« Січень 2022 »
Пн   3 10 17 24 31
Вт   4 11 18 25  
Ср   5 12 19 26  
Чт   6 13 20 27  
Пт   7 14 21 28  
Сб 1 8 15 22 29  
Нд 2 9 16 23 30  

Пошук

Безоплатна правова допомога

Приватизація земельної ділянки без погодження меж із суміжним землекористувачем

Приватизація земельної ділянки – це досить складний та відносно довготривалий процес, який складається із багатьох послідовних кроків.

Одним із обов’язкових етапів є погодження меж з сусідами – суміжними землекористувачами або землевласниками, котрі межують із даною земельною ділянкою. Що ж робити, якщо сусіди не згодні ставити свій підпис на акті прийому передачі межових знаків на зберігання?
Остаточне рішення, щодо передачі у власність земельної ділянки приймає орган місцевого самоврядування –районна(сільська, селищна) рада.

Непідписання чи відмова у підписанні вказаних документів іншою особою не є підставою для відмови у затвердженні технічної документації уповноваженим органом.

До такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду погодившись з висновками апеляційної інстанції у справі про визнання права на приватизацію земельної ділянки без погодження меж із суміжним землекористувачем.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що вимоги позивача не узгоджуються зі способами захисту прав на земельну ділянку, визначеними статтею 152 Земельного кодексу України.
Визнання судом неправомірною відмови відповідача у наданні згоди на приватизацію спірної земельної ділянки не поновить порушеного права позивача, за захистом якого він звернувся до суду.
Право погодити або відмовитися від підпису є конституційно-гарантованим правом кожної особи на вільне волевиявлення та реалізацію належних їй прав.
Разом з тим відмова у приватизації земельної ділянки з мотивів відсутності погодження меж суміжним землекористувачем не позбавляє позивача права звернутися до суду за захистом своїх прав.

ВП ВС, розглядаючи справу, зазначила, що стадія погодження меж земельної ділянки при виготовленні землевпорядної документації є допоміжною. І стаття 198 ЗК України лише вказує, що складовою кадастрових зйомок є погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами. З цього не слідує, що у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документа акту погодження меж слід вважати, що погодження меж не відбулося.
Погодження меж полягає у тому, щоб суміжнику було запропоновано підписати відповідний акт.
Якщо він відмовляється це робити, орган, уповноважений вирішувати питання про приватизацію ділянки по суті, повинен виходити не із самого факту відмови від підписання акту, а з мотивів відмови.
Підписання акту погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації.
Непогодження меж земельної ділянки, яка знаходиться поза межами населеного пункту, із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідним територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (територіальним органом Держгеокадастру в районах (містах)) в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів.
Аналогічні правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справах № 350/67/15-ц (провадження № 14-652цс18) та № 514/1571/14-ц (провадження № 14-552цс18).
Отже, оскільки чинне законодавство не обмежує право на приватизацію земельної ділянки у зв'язку із відмовою суміжного землекористувача від підписання акту погодження меж земельних ділянок, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що така відмова не є перешкодою для завершення позивачем процедури приватизації земельної ділянки, з огляду на що відсутні підстави для задоволення позову.
Крім того, Велика Палата нагадала, що відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій — у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.



Четвер, 27 Лютого 2020 13:41 | Переглядів: 5149