Новини
Податкова інформує
Чи може бути платником єдиного податку фізична особа – підприємець, що надає послуги Інтернет – зв’язку, телебачення та здійснює кур’єрську діяльність?
Фізичні особи - підприємці, які здійснюють кур’єрську діяльність та надають послуги Інтернет – зв’язку, можуть бути платниками єдиного податку.
Фізичні особи - підприємці, які надають послуги телебачення, повинні мати відповідні ліцензії і не можуть бути платниками єдиного податку.
Що зазначається у рядку 7 «Місце провадження господарської діяльності» заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку здійснює діяльність у заздалегідь не визначених місцях (торгівля на виставках, ринках тощо)?
Фізична особа – підприємець, яка самостійно виявила бажання здійснювати діяльність на спрощеній системі оподаткування, повинна дотримуватись вимог ст.298 Податкового кодексу України та зазначати в заяві про застосування спрощеної системи оподаткування (далі - заява) обов’язкові відомості, у тому числі «Місце провадження господарської діяльності».
У разі здійснення діяльності у заздалегідь не визначених місцях (торгівля на виставках, ринках тощо) фізична особа – підприємець - платник єдиного податку у рядку 7 «Місце провадження господарської діяльності» заяви зазначає: «Торгівля на ринках України» та/або «Торгівля на виставках України», інше.
У разі зміни місця провадження господарської діяльності (наприклад, у заяві зазначено «Торгівля на ринках України», а фізична особа – підприємець - платник єдиного податку планує здійснювати діяльність на виставках) платники єдиного податку першої і другої груп подать заяву не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбудуться такі зміни, та зазначають місце провадження господарської діяльності - «Торгівля на виставках України».
Чи можуть фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку здійснювати діяльність з розповсюдження державних миттєвих лотерей?
Перелік видів діяльності, здійснення яких заборонено для платників податків, які обрали спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, викладено у п. 291.5 ст. 291 ПКУ. Діяльність з розповсюдження державних миттєвих лотерей не заборонена для фізичних осіб – підприємців, що здійснюють діяльність на спрощеній системі оподаткування.
Чи може повернутись у поточному році на спрощену систему оподаткування фізична особа – підприємець, яка на початок року була платником єдиного податку та перейшла на сплату інших податків і зборів (загальну систему оподаткування) з 01 жовтня?
Фізична особа – підприємець, яка на початок року була платником єдиного податку та перейшла на сплату інших податків і зборів (загальну систему оподаткування) з 01 жовтня, не може повернутись у поточному році на спрощену систему оподаткування, оскільки така особа вже скористалась своїм правом на застосування спрощеної системи оподаткування у поточному році.
Разом з тим, така фізична особа може перейти на спрощену систему оподаткування з 1 січня наступного року за умови відповідності вимогам ст. 291 Податкового кодексу України.
Як визначається дохід за попередній календарний рік, у разі прийняття фізичною особою – підприємцем рішення про застосування спрощеної системи оподаткування з 1 січня наступного року?
У разі прийняття фізичною особою - підприємцем рішення про перехід на спрощену систему оподаткування з 1 січня наступного року заява до контролюючого органу подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку нового року разом із розрахунком доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування.
Отже, дохід за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, визначається на момент подання заяви із врахуванням запланованої суми отримання доходу, за період що залишився до кінця року після подання заяви.
Чи має право платник податків надіслати поштою документи, які передбачено порядком обліку платників податків (ф. № 1-ОПП, № 5-ОПП, № 20-ОПП тощо)?
Подання заяви за ф. № 1 – ОПП для взяття на облік окремою категорією платників податків, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань поштою не передбачено, оскільки одночасно з поданням заяви та копій документів, пред’являються оригінали відповідних документів.
Однак, заяву за ф. № 1-ОПП з позначкою «облік за неосновним місцем обліку» або «Зміни» з інформацією про головного бухгалтера або іншу особу, на яку покладено обов’язки з ведення бухгалтерського обліку платника податків можна надіслати поштою.
Заява за ф. № 5-ОПП подається фізичною особою, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність особисто, через уповноважену особу, або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення.
Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП платник податку має можливість надіслати поштою.
Чи враховуються при розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку – приватного підприємця, наймані працівники, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю і пологами та у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку?
Згідно з пп.291.4.1 п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України при розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку - фізичною особою, не враховуються наймані працівники, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю і пологами та у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку.
За якою формою фізичні особи - підприємці подають заяву про застосування спрощеної системи оподаткування?
Форма заяви про застосування спрощеної системи оподаткування затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2011 № 1675 «Про затвердження форми свідоцтва платника єдиного податку та порядку видачі свідоцтва, форми та порядку подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування та форми розрахунку доходу за попередній календарний рік», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.12.2011 за № 1536/20274, який набрав чинності з 01.01.12.
Чи необхідно приватному підприємцю - платнику єдиного податку, який здає в оренду власне нерухоме майно, зазначати у графі «Місце провадження господарської діяльності» заяви про застосування спрощеної системи адреси майна, яке буде здаватися в оренду?
Якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку здійснює здавання в оренду власного нерухомого майна, то в графі «Місце провадження господарської діяльності» заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються усі адреси розташування нерухомого майна, яке буде здаватися в оренду.
Чи має право приватний підприємець перебувати на спрощеній системі оподаткування, якщо він надає в оренду приміщення (будівлю, споруду), площа якого не перевищує встановлені обмеження, яка розташована на земельній ділянці, що перевищує 0,2 га?
Фізична особа – підприємець, яка здає в оренду приміщення (споруду, будівлю), площа якого не виходить за обмеження, встановлені Податковим кодексом України, та розташоване на земельній ділянці, що перевищує 0,2 га, може перебувати на спрощеній системі оподаткування, якщо у договорі оренди визначено розмір земельної ділянки, право користування якою передається наймачеві і при цьому площа такої ділянки не перевищує 0,2 гектара.
В іншому випадку фізична особа – підприємець не може перебувати на спрощеній системі оподаткування та повинна перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України.
Чи може приватний підприємець - платник єдиного податку здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, в тому числі за межами території України?
Фізична особа – підприємець – платник єдиного податку може здійснювати зовнішньоекономічну діяльність як на території України, так і за її межами, за умови, що ним не здійснюються види діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.
Чи може перебувати на спрощеній системі оподаткування приватний підприємець, який отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю?
Пунктом 291.3 ст.291 Податкового кодексу України визначено, що обрати спрощену систему оподаткування може юридична особа чи фізична особа - підприємець.
Фізична особа, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність, не може бути підприємцем у межах такої адвокатської діяльності та обрати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.
Чи має право підприємець - платник єдиного податку здійснювати види діяльності, які не зазначені в його облікових даних?
Фізична особа – підприємець – платник єдиного податку не має права здійснювати, в межах підприємницької діяльності, такі види діяльності, які не зазначені в його облікових даних.
У разі якщо фізична особа - підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими Податковим кодексом України для платників податку - фізичних осіб.
Чи враховує приватний підприємець - платник єдиного податку до загальної кількості осіб, що перебувають з ним в трудових відносинах, працівників, яких залучає до виконання робіт по цивільно-правових договорах (договорах підряду)?
Якщо фізична особа - підприємець - платник єдиного податку укладає договір, який передбачає оплату процесу праці, тобто містить ознаки трудового договору, то такий платник єдиного податку враховує працівників, яких залучає за такими договорами, до загальної кількості осіб, що перебувають з ними в трудових відносинах.
Якщо укладений договір відповідає нормам договору підряду, то фізична особа - підприємець - платник єдиного податку не враховує працівників, яких залучає за такими договорами, до загальної кількості осіб, що перебувають з нею в трудових відносинах.
Які дії приватного підприємця - платника єдиного податку у разі порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування?
Якщо фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку порушують умови, визначені Податковим кодексом України щодо перебування на спрощеній системі оподаткування, то такі платники зобов’язані з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснене одне із порушень, перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом.
Окрім того, вказані фізичні особи – підприємці в податковій декларації платника єдиного податку додатково повинні відобразити окремо доходи, отримані від здійснення операцій, які не дають права на застосовування спрощеної системи оподаткування, та застосувати до них ставку єдиного податку в розмірі 15 відсотків.
Чи необхідно суб’єкту господарювання вносити зміни до облікових даних, якщо відбулось перейменування назви міста, вулиці?
У разі перейменування назви міста, вулиці тощо платники податків:
відомості про яких включаються до ЄДР, повідомляють про зміну зазначених даних до ЄДР та не подають заяви за ф. № 1-ОПП та ф. № 5-ОПП до контролюючих органів за місцезнаходженням/місцем проживання;
відомості про яких не включаються до ЄДР, повинні подати заяву за ф. № 1-ОПП або за ф. № 5-ОПП з інформацією про такі зміни до контролюючого органу за місцезнаходженням/місцем проживання.
Чи проводиться документальна позапланова перевірка приватного підприємця при знятті з обліку в контролюючих органах у разі прийняття рішення про припинення підприємницької діяльності?
У разі наявності визначених Кодексом обставин для проведення документальної позапланової перевірки фізичної особи – підприємця, у тому числі і у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої особи, податкової інформації, яка може свідчити про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, про порушення вимог законодавства контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тощо керівник контролюючого органу приймає рішення про проведення документальної позапланової перевірки платника податків – фізичної особи, яке оформлюється наказом.
Чи необхідно адвокату ставати на облік в контролюючому органі як особі, що здійснює незалежну професійну діяльність, у випадку, коли він не провадить самостійну адвокатську діяльність, а перебуває у трудових відносинах з роботодавцем?
Якщо адвокат здійснює свою діяльність виключно у рамках трудових відносин з роботодавцем (адвокатським бюро або адвокатським об’єднанням), всі договори про надання правової допомоги укладаються від імені роботодавця та оплата за послуги адвоката здійснюється роботодавцем, то такий адвокат не повинен ставати на облік в контролюючому органі, як особа, що здійснює незалежну професійну діяльність.
Якщо хоча б одна з вищевказаних умов не виконується, то адвокат повинен стати на облік у контролюючому органі, як самозайнята особа.
Який термін взяття на облік платника податків у контролюючому органі в зв’язку зі зміною місцезнаходження, що пов’язане зі зміною адміністративно-територіальної одиниці, та який документ підтверджує такі зміни?
Відповідно до розділу Х Порядку обліку взяття на облік платників податків в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) здійснюється протягом місяця після отримання відомостей про зміну місцезнаходження, для платників податків, відомості щодо яких містяться в ЄДР, або заяви за ф.№ 1-ОПП / ф.№ 5-ОПП для платників податків, яким законом установлені особливості їх державної реєстрації та відомості щодо яких не містяться в ЄДР.
Документами, що підтверджують взяття на облік платника податків у контролюючому органі є:
виписка з ЄДР, яка є підтвердженням взяття на облік за новим місцезнаходженням (місцем проживання), для платників податків, відомості щодо яких містяться в ЄДР;
довідка про взяття на облік платника податків за ф. № 4-ОПП для платників податків, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та відомості щодо яких не містяться в ЄДР.
Чи можливо тимчасово припинити підприємницьку діяльність (декретна відпустка, хвороба, виїзд за кордон та ін.)?
Порядок проведення державної реєстрації припинення юридичної особи та порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця визначено Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 755).
Законом № 755 та іншими нормативно-правовими актами не передбачено тимчасове припинення підприємницької діяльності.
Протягом якого часу є дійсним реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків?
Реєстраційні номери, що надаються фізичним особам (як резидентам, так і нерезидентам) зберігаються за ними протягом усього їх життя та у разі отримання такими особами іншого громадянства чи зміни громадянства не підлягають скасуванню та заміні, за винятком якщо після видачі облікової картки фізичної особи - платника податків встановлені порушення чи неточності при формуванні реєстраційних номерів.
Чи підлягає подальшому використанню реєстраційний номер облікової картки у разі смерті фізичної особи?
Відповідно до Податкового кодексу України та п. 2.1 частини другої Порядку передачі відділами реєстрації актів громадянського стану державним податковим органам інформації про громадян, які померли, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України та Міністерства юстиції України від 22.12.97 № 462/83/5 (далі – Порядок), територіальні органи державної реєстрації актів цивільного стану щомісячно, але не пізніше 10 числа наступного місяця, подають територіальним органам ДФС України інформацію про фізичних осіб, які померли.
Отримані Повідомлення про громадян, які померли, є підставою для зняття з обліку (закриття облікової картки) у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) (п. 2.6 Порядку).
Таким чином, на підставі Повідомлення про фізичну особу, яка померла, реєстраційний номер облікової картки платника податків у Державному реєстрі закривається і не підлягає подальшому використанню. В разі смерті фізичної особи реєстраційний номер облікової картки закривається і не підлягає подальшому використанню.
Яким чином до паспорта громадянина України можуть бути внесені дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків?
Відповідно до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків контролюючим органом за місцем проживання фізичної особи, або за місцем отримання доходів, або за місцезнаходженням іншого об’єкта оподаткування на прохання фізичної особи до паспорта громадянина України можуть бути внесені (сьома, восьма або дев’ята сторінки) дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру за формою, наведеною у додатку 4 до цього Положення.
Як резидент, який є довіреною особою іноземця, може отримати реєстраційний номер облікової картки платника податку на неповнолітню дитину такого іноземця?
Резидент, який є довіреною особою іноземця, може отримати документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податку на неповнолітню особу такого іноземця, звернувшись до відповідного територіального органу ДФС України за наявності:
документа, що посвідчує особу такого резидента – представника;
документа, що посвідчує особу довірителя, який є одним із батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником), або його ксерокопії (з чітким зображенням);
свідоцтва про народження дитини або його ксерокопії (з чітким зображенням);
довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на проведення реєстрації неповнолітньої особи іноземця у Державному реєстрі та видачу документа, що засвідчує його реєстрацію.
Якщо зазначені документи, що посвідчують особу, видані не українською мовою, необхідно подати засвідчені в установленому законодавством порядку переклади цих документів українською мовою (після пред’явлення повертаються) та їх копії.
Крім того, слід відмітити, що довіреність видана на території іншої країни, повинна бути легалізована в установленому порядку.
Чи обов’язково отримувати реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичній особі (в т.ч. неповнолітній), яка не отримує доходів та не має обов’язку щодо сплати податків?
Якщо фізична особа не має обов’язків щодо сплати податків, не отримує доходів, що підлягають оподаткуванню, та не підпадає під визначення платника податків, то підстав для включення відомостей про неї до Державного реєстру немає.
Податковим кодексом України не передбачена обов’язкова реєстрація громадян у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків ні з моменту їх народження, ні з настанням певного віку.
Чи є дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з ДРФО, внесені до паспорта громадянина України, підтвердженням достовірності реєстраційного номера?
Підтвердженням достовірності реєстраційного номера облікової картки платника податків є документ, що засвідчує реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі (Картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру, внесені до паспорта громадянина України.
Чи має можливість неповнолітня дитина через свої релігійні переконання відмовитися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків?
Неповнолітня особа має право через свої релігійні переконання відмовитися від прийняття реєстраційного номеру облікової картки платника податку та здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта після отримання паспорта громадянина України при досягненні нею 16-річного віку.
В які терміни подається повідомлення за ф. № 20-ОПП про об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням?
Відповідно до п. 8.4 розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою N 20-ОПП (додаток 11 Порядку) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
У разі створення відокремленого підрозділу юридичної особи з місцезнаходженням за межами України повідомлення за формою N 20-ОПП подається юридичною особою протягом 10 робочих днів після створення, реєстрації такого підрозділу до контролюючого органу за основним місцем обліку юридичної особи.
Рекомендований довідник типів об’єктів оподаткування оприлюднюється на офіційному веб-сайті Центрального контролюючого органу (http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/127294.html) та розміщується на інформаційних стендах у контролюючих органах (п. 8.7 розд. VIII Порядку).
На якій системі оподаткування знаходиться платник податків з моменту взяття на облік в контролюючому органі?
З моменту взяття на облік в контролюючому органі платник податків вважається таким, що перебуває на загальній системі оподаткування, якщо ним не обрано інший спосіб оподаткування відповідно до законодавства.
Чи має право платників податків надіслати поштою документи, які передбачено порядком обліку платників податків (ф. № 1-ОПП, № 5-ОПП, № 20-ОПП тощо)?
Подання заяви за ф. № 1 – ОПП для взяття на облік окремою категорією платників податків, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань поштою не передбачено, оскільки одночасно з поданням заяви та копій документів, пред’являються оригінали відповідних документів.
Однак, заяву за ф. № 1-ОПП з позначкою «облік за неосновним місцем обліку» або «Зміни» з інформацією про головного бухгалтера або іншу особу, на яку покладено обов’язки з ведення бухгалтерського обліку платника податків можна надіслати поштою.
Заява за ф. № 5-ОПП подається фізичною особою, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність особисто, через уповноважену особу, або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення.
Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП платник податку має можливість надіслати поштою.
Середа, 26 Жовтня 2016 09:00 | Переглядів: 765
