Новини
Державна фіскальна служба повідомляє
Щодо запровадження системи автоматизованого моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких ПН/РК в ЄРПН (СМ КОР)
П. 74.2 ст. 74 Податкового кодексу з квітня 2017 року запроваджено систему автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН (далі – СМ КОР).
СМ КОР побудовано з використанням критеріїв, визначених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування».
СМ КОР здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за формою згідно з додатком до Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо по кожному виду економічної діяльності (Таблиця даних платника податку), якщо комісією ДФС прийнято рішення про врахування такої інформації.
У разі, якщо за результатами моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає умовам, визначеним п. 6 Критеріїв наказу, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу.
Згідно з п. 57 розд. ХХ Перехідних положень ПКУ період з 01.04.2017 до 01.07.2017 є перехідним, протягом якого процедура, визначена п. 201.16 ст. 201 ПКУ, здійснюється без фактичного зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН.
У разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, а у перехідний період (з 01.04.2017 по 01.07.2017), у разі отримання квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, платник має право надати Таблицю даних платника податків.
Новостворені неприбуткові організації, які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали документи для внесення до Реєстру неприбуткових організацій, вважаються неприбутковими з дня їх державної реєстрації
Включення неприбуткової організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій здійснюється фіскальним органом з присвоєнням їй ознаки неприбутковості.
Зареєстровані установи та організації (новостворені), які подали в установленому порядку документи для внесення до Реєстру неприбуткових установ та організацій під час або протягом 10 днів з дня державної реєстрації та які за результатами розгляду таких документів внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, вважаються для цілей оподаткування неприбутковими організаціями з дня їх державної реєстрації.
Для включення до Реєстру неприбуткова організація повинна подати до фіскального органу реєстраційну заяву за формою 1-РН згідно з додатком 1 до Порядку №440 від 13.07.16 і засвідчені підписом керівника та скріплені печаткою (за наявності) копії установчих документів (крім тих, що оприлюднені на порталі електронних сервісів), а житлово-будівельні кооперативи також засвідчені підписом керівника або представника такого кооперативу та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом.
Неприбуткові організації, що діють на підставі установчих документів організації вищого рівня, відповідно до закону подають разом із реєстраційною заявою за формою 1-РН засвідчену підписом керівника та скріплену печаткою (за наявності) копію документа, який підтверджує включення до організації вищого рівня та надає право діяти на підставі установчих документів такої організації вищого рівня.
Реєстраційна заява та копії зазначених документів можуть бути подані (надіслані) неприбутковою організацією в один із таких способів:
- особисто керівником або представником неприбуткової організації (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та її повноважень) або уповноваженою на це особою;
- поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення;
- засобами електронного зв’язку в електронній формі, якщо установчі документи оприлюднені на порталі електронних сервісів;
- державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію створення юридичної особи або змін до відомостей про юридичну особу. Така заява передається в електронній формі до фіскальних органів разом з відомостями про державну реєстрацію створення юридичної особи або змін до відомостей про юридичну особу.
За результатами розгляду реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, фіскальним органом приймається рішення про включення, повторне включення, відмову у включенні (повторному включенні) неприбуткової організації до Реєстру.
Відповідне рішення за формою згідно з додатком 2 до Порядку №440 готується у двох примірниках, один з яких надається неприбутковій організації, а другий залишається у фіскальному органі.
Після отримання рішення про відмову у включенні до Реєстру неприбуткова організація може усунути недоліки та повторно подати документи до фіскального органу, не змінюючи при цьому положення установчих документів, до яких фіскальним органом не висловлено зауважень.
Повторно надіслана реєстраційна заява розглядається протягом 14 календарних днів з дня їх отримання.
Порядок ведення «Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру» затверджено постановою КМУ від 13.07.2016 року № 440.
Про сплату податку за землю фізичними особами податкові повідомлення – рішення надсилаються до 1 липня
Фізичним особам нарахування сум податку за землю проводиться фіскальними органами за місцем знаходження земельної ділянки.
Податкове повідомлення-рішення про внесення податку фіскальні органи надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року.
Фізичними особами податок сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо:
- розміру площі земельної ділянки, що перебуває у власності та/або користуванні платника податку;
- права на користування пільгою із сплати податку;
- розміру ставки податку;
- нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, контролюючий орган за місцем знаходження земельної ділянки проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
У аналогічному порядку здійснюється нарахування фізичним особам орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності та визначаються строки її сплати.
Зазначена норма передбачена п. 286.5 ст. 286; п. 287.5 ст. 287; п. 288.7 ст. 288 Податкового кодексу України.
Фінансова звітність платників податку на прибуток
Платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність.
Фінансова звітність, що складається та подається платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід'ємною частиною.
Платники податку на прибуток - виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період, складають та подають з відповідною податковою декларацією фінансову звітність за перше півріччя минулого звітного року, за минулий звітний рік та за перше півріччя поточного звітного року.
Неприбуткові підприємства, установи та організації подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (професійні спілки, їх об'єднання та організації профспілок, звітують у разі порушень вимог здійснення неприбуткової діяльності), та річну фінансову звітність.
Фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності та суб’єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів.
Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік.
Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу та звіту про фінансові результати.
Для суб’єктів малого підприємництва, неприбуткових підприємств, установ та організацій і представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності національними положеннями (стандартами) встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати.
Спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва (ф. № 1-мс, ф. № 2-мс) складають суб’єкти малого підприємництва – юридичні особи, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства, та суб’єкти малого підприємництва – юридичні особи, що відповідають критеріям мікропідприємництва.
Юридичні особи, що відповідають критеріям мікропідприємництва – це юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 млн. євро, визначену за середньорічним курсом НБУ.
Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва (ф. № 1-м, ф. № 2-м) складають суб’єкти малого підприємництва – юридичні особи, які визнані такими відповідно до законодавства, та представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності.
Суб’єктами малого підприємництва є юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 млн. євро, визначену за середньорічним курсом НБУ.
Для інших суб’єктів господарювання П(С) БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» передбачено фінансову звітність, яка складається з Балансу (Звіту про фінансовий стан), Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), Звіту про рух грошових коштів, Звіту про власний капітал і Приміток до фінансової звітності (форми №№ 1-5).
Підприємства, які зобов’язані застосовувати міжнародні стандарти для складання фінансової звітності, а також ті, які прийняли таке рішення самостійно (закріплено в обліковій політиці), роблять про це відмітку в перелічених формах звітності.
Отже, платниками податку на прибуток (крім суб’єктів малого підприємництва, неприбуткових установ та організації, представництв іноземних суб’єктів господарювання), разом з відповідною податковою декларацією за календарний квартал, півріччя, три квартали подається квартальна фінансова звітність, складена за національними чи міжнародними стандартами, яка включає: баланс та звіт про фінансові результати.
До річної податкової декларації такі платники подають відповідну річну фінансову звітність, яка включає баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів.
Платниками податку на прибуток – суб’єктами малого підприємництва, представництвами іноземних суб’єктів господарювання, крім тих, які складають фінансову звітність за міжнародними стандартами, подається разом з квартальною або річною податковою декларацією скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати.
Неприбутковими установами та організаціями, крім бюджетних установ, подається разом зі Звітом скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати.
Бюджетні установи разом зі Звітом подають форми фінансової звітності затверджені наказом МФУ від 24.01.12 № 44 «Про затвердження Порядку складання фінансової, бюджетної та іншої звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів».
Банки разом з податковою декларацією з податку на прибуток підприємств подають відповідну проміжну або річну фінансову звітність за формою, затвердженою постановою Правління НБУ від 24.10.11 № 373.
Зазначена норма передбачена п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України; cт. 11 і ст. 13 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; розд. І «Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва" затвердженого наказом МФУ від 25.02.2000 № 39; ст. 55 Господарського кодексу України.
Відповідальність фізичної особи за несплату/ несвоєчасну сплату плати за землю
Нарахування фізичним особам сум податку за землю проводиться фіскальними органами за місцем знаходження земельної ділянки.
Фіскальні органи надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.
Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
У аналогічному порядку здійснюється нарахування фізичним особам орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності та визначаються строки її сплати.
Якщо сума грошового зобов’язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому Податковим кодексом.
У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом встановлених строків, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.
Отже, оскільки фізичні особи (громадяни) несуть відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання з плати за землю, то якщо вони протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення не сплачують узгоджену суму грошового зобов’язання, такі платники податків притягуються до відповідальності у вигляді штрафу у зазначених розмірах.
Разом з тим, на суму податкового зобов’язання з плати за землю, не сплаченого протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, нараховується пеня у порядку, визначеному ст. 129 Податкового кодексу.
Зазначена норма передбачена 54.5 ст. 54; п. 126.1 ст.126; п. 286.5 ст. 286; п. 287.5 ст. 287; п. 288.7 ст. 288 Податкового кодексу України.
З 26.05.2017 розрахунки за експортними операціями здійснюються у строк, що не перевищує 180 календарних днів
Виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг – з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг (ст. 1 Закону України від 23.09.1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»).
Зазначені вимоги не поширюються на експорт послуг (крім транспортних і страхових), прав інтелектуальної власності, авторських та суміжних прав.
Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків.
Постановою Правління НБУ від 13.12.16 № 410 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів здійснювалися у строк, що не перевищує 120 календарних днів.
Постановою Правління НБУ від 25.05.17 № 41 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» (яка набрала чинності 26.05.2017) зазначена норма скасована.
Отже, починаючи з 26.05.2017 розрахунки за експортними операціями, крім експорту послуг, прав інтелектуальної власності, авторських та суміжних прав, та імпортними операціями здійснюються у строк, що не перевищує 180 календарних днів.
Якщо станом на 26.05.2017 не закінчився 120-денний строк розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, то такі розрахунки здійснюються у строк, що не перевищує 180 календарних днів.
У разі зупинення податкової накладної в СМ КОР, таблиця даних платника податків надсилається в електронному вигляді
Починаючи з 01.07.2017 реєстрація податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН може бути зупинена у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, затверджено наказом МФУ від 13.06.2017 №567.
Платник податку у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі має подати на розгляд Комісії ДФС інформацію у вигляді Таблиці даних платника податків за встановленою формою (дод. до Критеріїв №567).
Таблиця надсилається виключно в електронному вигляді засобами електронного зв'язку з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного цифрового підпису відповідальних осіб.
Електронні формати Таблиці розміщенні на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність» / Платникам податків про електронну звітність / Інформаційно-аналітичне забезпечення / Реєстр електронних форм податкових документів.
Таблиця може бути сформована та надіслана через особистий кабінет електронного сервісу «Електронний кабінет платника» (cabinet.sfs.gov.ua), а також через офіційний веб-портал ДФС України.
При поданні Таблиці відповідно до виду економічної діяльності необхідно обов’язково зазначити коди товарів згідно з УКТ ЗЕД, код послуг згідно з Державним класифікатором продукції послуг (ДК 016-2010), що на постійній основі таким платником постачаються (виготовляються), а також платник може зазначити коди товарів/послуг, які ним придбаваються (отримуються) для їх виготовлення.
Підтвердженням про отримання Таблиці є перша квитанція (квитанція про доставку).
Після обробки та розгляду Комісією ДФС Таблиці платнику протягом п’яти робочих днів направляється друга квитанція, в якій зазначається інформація про результат розгляду (врахування/неврахування інформації).
Набрали чинності зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток
З 9 червня 2017 р. (дня опублікування в Офіційному віснику України) набрали чинності зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств.
Зміни затверджені наказом МФУ «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» від 28.04.2017 р. № 467.
Форму декларації доповнено новими рядками 09.1, 09.1.1, 09.1.2, 09.2 з показниками, необхідними для обрахунку доходу, отриманого від діяльності з випуску та проведення лотерей, що оподатковується за новими правилами.
Для суб'єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей передбачено щоквартальну сплату податку на дохід у порядку і в строки, які встановлені для квартального податкового (звітного) періоду з поданням податкової декларації з податку на прибуток.
З урахуванням особливостей в оподаткуванні страховиків, форма декларації доповнена рядком 07.2, в якому страховики відображають страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами перестрахування. У рядку 08 змінено розрахунок податку на дохід за договорами страхування із застосуванням ставки 3%.
З форми декларації виключено розділи «Розрахунок авансового внеску з податку на прибуток підприємств» та «Виправлення помилок по авансових внесках з податку на прибуток підприємств», в яких визначалися показники щомісячних авансових внесків (у розмірі 1/12) та разовий авансовий внесок (у розмірі 2/9).
У розділах «Виправлення помилок» змінено нумерацію рядків 27 - 31 на 26 - 30.
Враховуючи, що фінансова звітність є додатком до декларації та її невід'ємною частиною, у заключній частині декларації таблицю «Наявність додатків» доповнено графою «ФЗ12», яка передбачає необхідність проставляння у цій графі позначки щодо наявності поданих до декларації форм фінансової звітності.
Додаток РІ до рядка 03 РІ декларації доповнено новими різницями, змінено редакцію назв окремих різниць та нумерації кодів рядків.
З Додатка ЗП до рядка 16 ЗП декларації вилучено показники рядків 16.5 та 16.6, у зв’язку із виключенням норми, яка передбачала зменшення податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету на суму нарахованого за звітний період податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо об'єктів нежитлової нерухомості.
З урахуванням змін щодо особливостей оподаткування нерезидентів, таблицю 1 додатка ПН до рядка 23 ПН декларації доповнено новими рядками 24-26.
Таблицю Додатка ТЦ до декларації доповнено новими графами 14 та 16, у яких зазначається показник діапазону цін/рентабельності, до якого проведено коригування податкових зобов'язань. Сумарні значення показників граф 15 та 17 додатка ТЦ переносяться до відповідних рядків додатка РІ та додатка ЦП.
Додаток АМ до рядка 1.2.1 додатка РІ до рядка 03 РІ декларації доповнюється новим рядком А.4.1, який заповнюється при розрахунку амортизації за прямолінійним методом щодо основних засобів четвертої групи з використанням мінімально допустимого строку амортизації.
Додаток ВП до рядків 26-29, 31-33 декларації, передбачений для виправлення помилок у складі декларації за поточний звітний (податковий) період, приведено у відповідність показникам оновленої форми декларації.
Платникам податку на прибуток підприємств, які звітують щокварталу, за звітний (податковий) період - півріччя поточного року рекомендується подавати податкову декларацію за оновленою формою.
Зазначені норми роз’яснені листом ДФС України від 30.06.2017 №16989/7/99-99-15-02-01-17.
Якщо вносяться зміни до Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається повідомлення типу "скасовуюче" і одночасно повідомлення типу "початкове"
До початку роботи працівника за укладеним трудовим договором власник підприємства, установи, організації або фізична особа повинна подати до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування повідомлення про прийняття такого працівника на роботу.
Обов’язок з подання повідомлення поширюється виключно на трудові відносини (коли з працівником укладається трудовий договір).
Форма повідомлення про прийняття працівника на роботу затверджена постановою КМУ від 17.06.2015 р. № 413.
Пунктом 2 додатка до Постанови встановлено тип повідомлення:
"початкове" - подання інформації про прийняття працівника на роботу;
"скасовуюче" - подається у разі допущення помилки роботодавцем та необхідності внесення змін до повідомлення про прийняття працівника на роботу.
У разі допущення помилки роботодавцем та необхідності внесення змін до повідомлення про прийняття працівника на роботу подається повідомлення типу "скасовуюче" з помилковими даними і одночасно повідомлення типу "початкове" з правильними даними.
Накладення штрафу за подання уточнюючої інформації про прийнятих працівників до фіскальних органів чинним законодавством не передбачено.
Платнику єдиного податку, який виплачує дивіденди необхідно подати Податкову декларацію з податку на прибуток
Емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам) (крім випадків, передбачених пп. 57.1-1.3 ст. 57 Податкового кодексу) нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.
Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів не підлягає поверненню платнику податків або зарахуванню в рахунок погашення грошових зобов'язань з інших податків і зборів (обов'язкових платежів).
При цьому якщо платіж особою називається дивідендом, такий платіж оподатковується під час виплати відповідно до норм, визначених згідно з положеннями щодо оподаткування дивідендів, незалежно від того, чи є особа платником податку на прибуток.
Отже, для платників єдиного податку юридичних осіб у разі виплати власникам корпоративних прав (засновникам платників єдиного податку) дивідендів встановлено обов'язок їх оподаткування.
Таким чином, юридичні особи, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, у тому числі сільськогосподарські товаровиробники, у разі прийняття рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), зобов'язані нараховувати та вносити до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті дивідендів, розрахований з усієї суми такої виплати.
У разі виплати юридичними особами-платниками єдиного податку дивідендів, окрім розрахунку єдиного податку, подається Податкова декларація з податку на прибуток підприємств, у якій у рядку 20 відображають внесені до бюджету авансові внески з податку на прибуток.
Зазначена норма передбачена пп. 57.1 1.2 ст. 57 Податкового кодексу України.
II. Щодо діяльності ГУ ДФС у Запорізькій області
Запорізькі підприємства забезпечили надходження 316 мільйонів гривень податку на прибуток
У першому півріччі підприємства м. Запоріжжя та області перерахували до державного бюджету 316,5 мільйона гривень податку на прибуток, чим забезпечили зростання до рівня минулого року на 21,6 відсотка або на 56,2 мільйона (без показників великих платників, які обслуговуються в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДФС).
Як відзначила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, виконання індикативів на січень-червень 2017 року склало 101,5 відсотка, додатково держбюджет отримав 4,6 мільйона.
Майже 212 мільйонів або 67 відсотків від загальної суми надійшло від суб'єктів господарювання м. Запоріжжя, 30,6 мільйона – Мелітопольського району, понад 20 мільйонів – Бердянського району, близько 8 мільйонів спрямували підприємства Пологівського району, 3,8 мільйона – Запорізького, 3,2 мільйона – Вільнянського, 2,9 – Оріхівського та 2,8 мільйона – Василівського районів.
Юліана Козаченко також підкреслила, що податок на прибуток підприємств – це загальнодержавний платіж, його доля у формуванні держбюджету складає 13 відсотків. Водночас 10 відсотків надходжень залишаються у скарбницях громад. Так, за шість місяців до місцевого бюджету сплачено понад 46 мільйонів, що на 19 мільйонів більше, ніж прогнозувалося.
Юліана Козаченко: "Майже 194 мільйони гривень запоріжці спрямували на підтримку армії"
За перше півріччя 2017 року запорізькі платники перерахували до бюджету 193,7 мільйона гривень військового збору. У порівнянні з минулим роком надходження зросли майже на 30 відсотків або на 44 мільйони. У червні поточного року на підтримку армії сплачено 38,7 мільйона гривень, що на третину перевищує рівень сплати аналогічного періоду 2016 року.
Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, у нашому регіоні найбільші суми військового збору перерахували платники міста Запоріжжя, яких обслуговує Запорізька ОДПІ – майже 101 мільйон гривень. Також значні надходження були спрямовані від платників Мелітопольської ОДПІ – 23,3 мільйона та Енергодарської ОДПІ – 22 мільйони.
Нагадаємо, військовий збір, ставка якого складає 1,5 відсотка з доходів фізичних осіб, встановлено тимчасово, до набрання чинності рішення Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України. Ці кошти спрямовуються на фінансування армії та на підвищення обороноздатності держави..
У запорізькому магазині техніки вилучено 22 "нерозмитнених" iPhone
У січні 2017 року співробітники прокуратури Запорізької області в ході проведення обшуку однієї з крамниць в Запоріжжі виявили 22 смартфони торгівельної компанії "Apple Inc." моделей "iPhone 6", "iPhone 6s" та "iPhone 7".
Під час проведення перевірки обставин ввезення зазначених смартфонів на митну територію України було отримано інформацію від офіційних імпортерів компанії "Apple Inc.", відповідно до якої зазначені телефони не були призначені для реалізації в Україні. Також не було виявлено фактів митного оформлення зазначених смартфонів жодною з митниць ДФС України.
У відношенні власника торгівельної крамниці заведено справу про порушення митних правил за ознаками, передбаченими ст. 484 МК України за фактом зберігання зазначених смартфонів, ввезених на митну територію України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю. Попередня вартість товару складає 226 тис. грн. Смартфони вилучені Запорізькою митницею ДФС до прийняття рішення судом.
Санкція ст. 484 МК України передбачає накладення на правопорушника адмінстягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості предметів правопорушень або їх конфіскацію.
Юліана Козаченко: "Запорізькі підприємства-забруднювачі сплатили понад 116 млн гривень екологічного податку"
Протягом шести місяців 2017 року від запорізьких платників до зведеного бюджету надійшло 116,2 млн грн. екологічного податку. В тому числі до державного бюджету перераховано 23,2 млн грн., місцеві скарбниці поповнилися на 93 млн грн.
Як зазначила в.о. начальника ГУ ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, порівняно з першим півріччям 2016 року, надходження з екоподатку зросли на 98 млн гривень або на 547 відсотків. При чому, більшу частину надходжень забезпечили платники м. Енергодар, Запорізького району, м. Запоріжжя, а також Бердянського та Мелітопольського районів.
Платниками екологічного податку є підприємства, які у результаті своєї діяльності забруднюють атмосферне повітря, здійснюють викиди у водні об'єкти, а також утворюють та розміщують радіоактивні відходи. У Запорізькому регіоні налічується понад 2,8 тисячі таких підприємств.
Роботодавці Запорізької області перерахували майже 2,6 мільярда гривень ЄСВ
За перше півріччя 2017 року у Запорізькій області роботодавці сплатили до соціальних фондів 2 мільярди 596 мільйонів гривень єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Як повідомила в.о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, це на 283 мільйони перевищує заплановані показники. Темп росту надходжень порівняно з показниками минулого року становить 141 відсоток.
На сьогодні на запорізьких підприємствах середньомісячний фонд оплати праці складає 1 мільярд 837 мільйонів гривень, що майже вдвічі більше, ніж торік. При цьому середня заробітна плата по області – 5,5 тисяч гривень.
Лідерами зі сплати внеску у регіоні є підприємства, установи та заклади бюджетної сфери, енергетики, державної оборони та правоохоронних структур.
– Контроль за правильністю та повнотою сплати ЄСВ – це один з пріоритетних напрямів роботи фіскальної служби, адже саме від наповнення соцфондів залежить виплата пенсій, стипендій та інших соціальних платежів. Наша співпраця з органами влади, зокрема, Головним управлінням Пенсійного фонду в Запорізькій області та регіональним підрозділом Державної служби України з питань праці має позитивний результат, адже з початку року 44 підприємства погасили заборгованість із виплати заробітної плати на суму 13,6 мільйона гривень, при цьому додаткові надходження єдиного соціального внеску склали майже 3 млн грн. Крім того, легалізовано зарплату 1615 застрахованих осіб, додатково надійшло 163,3 тис. грн від сплати ЄСВ, – зазначила Юліана Козаченко.
Юліана Козаченко: "Податок на доходи запоріжців поповнив місцеві скарбниці на 1 мільярд 887 мільйонів гривень"
За 6 місяців поточного року запорізькі платники спрямували до зведеного бюджету 2 мільярди 516 мільйони гривень податку на доходи фізичних осіб (без показників Спеціалізованої ДПІ з обслуговування великих платників у м. Запоріжжя). З них до державного бюджету надійшло 25 відсотків платежів, або 629 мільйонів гривень, та до місцевих бюджетів – 75 відсотків, або 1 мільярд 887 мільйонів. Як повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, надходження перевищили минулорічні на 582 мільйони гривень, а прогнозний рівень на цей рік – на 136 мільйонів.
Найбільшими платниками цього податку є підприємства таких галузей економіки, як виробництво і розподіл електроенергії, державне управління й оборона, грошове та фінансове посередництво, сільське господарство, а також заклади охорони здоров'я, надання соціальної допомоги та освіти.
Як відзначила Юліана Козаченко, у Запорізькому регіоні податок на доходи фізичних осіб забезпечує понад половину від загальних надходжень бюджетів громад. Серед основних резервів залучення додаткових коштів є робота фіскальної служби з детінізації економіки, зокрема, це протидія порушенням на ринку праці, контроль за дотриманням трудового законодавства, погашення заборгованостей по виплатам заробітних плат тощо. Ці заходи проводяться спільно із іншими органами виконавчої влади.
Юристи фіскальної служби виграли на користь держави 134,5 мільйона гривень
З початку року у Запорізькій області на розгляді в судах усіх інстанцій знаходилось 2160 справ, де стороною виступали органи фіскальної служби на загальну суму майже три мільярди гривень. З них 1408 тисяч справ розглядалися за позовами платників податків до органів ДФС та 752 справи – за позовами органів ДФС до платників податків.
За результатами судового розгляду за 6 місяців на користь органів фіскальної служби було вирішено 401 судову справу на суму 134,5 мільйона гривень, що складає 75% від кількості розглянутих справ та 70% – від суми. На користь платників вирішено 133 справи на суму майже 60 мільйонів гривень, що складає чверть від загальної кількості та 30% – від суми.
Фінансовий менеджмент, як запорука сталого розвитку: семінар-тренінг для запорізьких громадських організацій
Керівники та представники запорізьких неприбуткових організацій мали нагоду поглибити свої знання щодо фінансового планування та ведення бухгалтерської і податкової звітності під час тренінг-семінару "Фінансовий менеджмент для НГО: просто про складне". Зустріч проходила у рамках спільного проекту "Інституту податкових реформ" та Німецького уряду.
Одним з ключових елементів навчання став податковий блок, під час якого учасники тренінгу мали можливість поспілкуватися з фахівцями фіскальної служби області.
Спеціалісти Головного управління ДФС у Запорізькій області звернули увагу слухачів на сплату ЄСВ та ПДФО, особливості оподаткування фізичних осіб волонтерів. Також нагадали норми податкового законодавства, які регулюють діяльність неприбуткових організацій, подання звітності та вказали на типові помилки при її заповненні.
Організатори заходу зазначають, що громадський рух нині в Україні набуває все більших масштабів, тому такі інформаційно-роз'яснювальні зустрічі є корисними.
На завершення семінару податківці відповіли на запитання, що цікавили слухачів – представників громадських організацій.
Від Запорізької області до державного бюджету надійшло майже три мільярди гривень митних платежів
За шість місяців 2017 року Запорізька митниця ДФС перерахувала до державного бюджету 2 млрд 820 млн грн., що майже на 32 відсотка або на 681 млн грн. більше ніж за аналогічний період минулого року.
Основну частину надходжень податків і зборів по оформленням у Запорізькій митниці ДФС – майже 73 відсотка – становлять митні платежі, що стягуються при ввезенні на митну територію України товарів для виробництва в промислових галузях регіону. Решту суми – 27 відсотків – за оформлення імпорту сплатили суб’єкти невиробничих галузей.
У розрізі товарних груп найбільша частка сплачених митних платежів припадає на машини, устаткування та транспорт – 40 відсотків, паливно-енергетичні товари – 18 відсотків, метали та вироби з них – 16 відсотків, продовольчі товари та продукцію сільського господарства – 11 відсотків, продукцію хімічної промисловості – 6 відсотків, мінеральні продукти – 6 відсотків.
Юліана Козаченко: "Доходи бюджетів громад Запорізької області зросли на третину"
За січень-червень 2017 року до місцевих бюджетів Запорізької області сплачено 3 мільярда 202 мільйони гривень (без показників підприємств – великих платників податків, що обліковуються в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДФС).
Коментуючи надходження, в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко зазначила, що за перше півріччя бюджети громад отримали на 805 мільйонів або на 33,6 відсотка більше, ніж у аналогічному періоді минулого року. Виконання індикативного показника на поточний рік забезпечено на 112 відсотків.
За словами керівника фіскальної служби регіону, формують дохідну частину бюджету чотири платежі, зокрема, за січень-червень надійшло 1 мільярд 887 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб. Рівень відповідного періоду минулого року перевищено на 581,7 мільйона або на 44,5 відсотка, а очікувану суму на 2017 рік – на 136 мільйонів або на 8 відсотків.
Фактичні надходження від плати за землю складають 484 мільйони, що на 70,7 мільйона або на 17 відсотків більше, ніж торік. Виконання індикативів на цей рік – 116,4 відсотка, додатково сплачено 68 мільйонів.
Єдиного податку представники малого та середнього бізнесу перерахували 404 мільйони, що більше ніж у аналогічному періоді 2016 року на 131,6 мільйона або 48 відсотків та на 71,4 мільйона або 21,4 процентів – від прогнозів на 6 місяців 2017 року.
Від продажу вроздріб підакцизних товарів надійшло 147,4 мільйона гривень акцизного податку. Рівень індикативного показника доходів перевищено на 7,5 відсотків, понадпланово бюджети отримали 10 мільйонів.
Фіскальна служба видала запоріжцям понад 40 тисяч безкоштовних електронних ключів
За шість місяців 2017 року фахівці Акредитованого центру сертифікації ключів фіскальної служби видали 13,5 тисячі платникам понад 40 000 ключів електронного цифрового підпису.
Як відзначила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, активність користувачів послуг ЦСК зросла на 27 відсотків. Минулого року клієнтами запорізьких пунктів АЦСК стали 9,5 тисячі громадян та представників бізнесу, які отримали 29 тисяч посилених сертифікатів ЕЦП.
– Фіскальна служба останнім часом значно розширила базу електронних послуг як для юридичних, так й фізичних осіб. Крім того, за допомогою ключів, які видають Акредитовані центри ДФС, можна взаємодіяти з іншими державними установами та організаціями. Ці фактори й зумовлюють зростання кількості бажаючих отримати безкоштовні сертифікати ЕЦП у нашій службі, – підкреслила Юліана Козаченко.
Нагадаємо, у Запорізькій області працюють три пункти реєстрації користувачів, які знаходяться за адресами: м. Запоріжжя, вул. Паркова, буд. 4а, 1-й поверх, м. Бердянськ, просп. Праці, буд. 20, каб. 219, м. Мелітополь, вул. Героїв України, буд. 31, каб. 103.
Інформацію про роботу АЦСК ІДД ДФС України можна отримати на веб-сайті: http://acskidd.gov.ua/.
Юліана Козаченко: "За перше півріччя запорізькі платники спрямували до держбюджету 2,4 мільярда гривень"
За перше півріччя 2017 року від платників Запорізької області до державного бюджету надійшло 2 мільярди 441 мільйон гривень податків і зборів (без даних Запорізького управління Офісу великих платників податків ДФС).
Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, це на 688 мільйонів більше, ніж за першу половину 2016 року.
– Серед основних чинників зростання надходжень – детінізація податків та, зокрема, запровадження автоматизованого адміністрування податку на додану вартість. Усього з початку року платники перерахували 1 мільярд 62 мільйони гривень ПДВ, що на 335 мільйонів більше, ніж торік, – підкреслила Юліана Козаченко.
Податку на доходи фізичних осіб за шість місяців сплачено 847 мільйонів, це на 234,8 мільйона перевищує рівень січня-червня минулого року та на 63 мільйони – прогнози на цей рік.
Підприємства області забезпечили 316,5 мільйона гривень податку на прибуток, що на 56,2 мільйона більше, ніж за аналогічний період 2016 року. Виконання індикативів на поточний рік склало 101,5 відсотка, понадпланово бюджет отримав 4,6 мільйона.
Крім того, надійшло 193,7 мільйона гривень військового збору, зростання до минулорічних показників – на 29,2 відсотка або на 43,8 мільйона, до очікуваної суми на 2017 рік – на 11 відсотків, додатково на потреби армії спрямовано 19,3 мільйона.
Юліана Козаченко: "В електронний формат переведено понад 76 відсотків податкової звітності"
За перше півріччя 2017 року платники податків Запорізької області подали до органів ДФС 116 тисяч звітів, 88 тисяч з яких направлено в електронному вигляді. Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, показник електронної взаємодії в регіоні склав 76 відсотків, що перевищує рівень он-лайн звітування 2016 року на 32 відсотки. Минулого року він дорівнював 44 відсоткам.
Найбільший приріст звітності, що подається по е-mail, продемонстрували підприємці – фізичні особи, що свідчить про зростання популярності сервісів фіскальної служби серед платників. З початку року приватні підприємці відправили до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв’язку 65 тисяч звітів.
Для зручності платників на сайті ДФС України розміщені електронні форми документів: http://sfs.gov.ua/elektronni-formi-dokumentiv/. Саму звітність можна відправляти за допомогою Електронного кабінету платника: https://cabinet.sfs.gov.ua. Цей сервіс надає низку он-лайн послуг, як представникам бізнесу, так й громадянам.
Зокрема, це:
– податковий календар;
– стан розрахунків з бюджетом;
– листування з органами ДФС;
– облікові дані;
– пошук інформації в реєстрах ДФС;
– подання заяв/запитів;
– подання декларації про майновий стан і доходи в електронному вигляді;
– сплата податків (фізичним особам);
– перегляд даних СЕА ПДВ та інші.
До нового Реєстру неприбуткових організацій включено 7 тисяч суб'єктів
Станом на 1 липня 2017 року у Запорізькій області 7 тисяч неприбуткових організацій увійшли до нового Реєстру. Вони привели свої установчі документи у відповідність до норм статті 134 Податкового кодексу України та вчасно подали їхні копії до контролюючих та реєстраційних органів.
Переважна частина "неприбутківців" – це об'єднання співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельні кооперативи, гаражні, садівничі та інші товариства, а також релігійні організації. Їм присвоєно ознаки неприбутковості.
Крім того, із переліку виключено 400 установ та організацій, які за власним бажанням припинили свою діяльність або були ліквідовані.
Нагадаємо, законодавством було подовжено термін перереєстрації неприбуткових установ та організацій на півроку – до 1 липня, а релігійним громадам – до кінця 2017 року. Ті суб'єкти, які не включено до Реєстру, вважаються платниками податку на прибуток підприємств на загальних підставах.
Щодо новостворених організацій, то їм надаватимуться ознаки неприбутковості після державної реєстрації та надання до контролюючого органу протягом 10 календарних днів реєстраційної зави щодо включення до Реєстру установ та організацій.
Дані Реєстру можна переглянути в Електронному кабінеті платника, який працює на веб-порталі ДФС України https://cabinet.sfs.gov.ua.
Вівторок, 18 Липня 2017 13:05 | Переглядів: 728
